Code Orange - The Above (2023), Chaotic Hardcore/Nu-Metal/Industrial

Ну, а якщо захотілося чогось нового свіжого, молодіжного - тоді знову вирушаємо в Штати. Тут в нас п'ятий лонгплей від металкорщиків Code Orange. Доволі цікаву мішанину пропонують ці хлопці й дівчина з Піттсбурга. Тут непростий металкор, а купа всяких альтернативних, індустріальних та ню метал інфлюенцій. Десь чується Merylin Menson, десь Deftones, десь Korn і ще купа всього більш сучасного альтметалічного. Рекомендую для ознайомлення.

Heretoir - Nightsphere (2023), Post-Black Metal

Від штатівського мелоблеку в попередньому дописі плавно переходимо до європейського пост блеку. Німецький Heretoir доволі відомий колектив у цьому жанрі, хоч лопгплеями радує геть рідко. За свою сімнадцятирічну історію спромігся тепер лише на третій повнограй (парочку ЕП не беру до уваги). Та й цей новий доробок повноформатом теж можна назвати лише з натяжкою, адже із 5 треків загальним хронометражем 42хв. 2 треки є абсолютно нецікавими інструменталами. Тобто реально вартого уваги матеріалу на релізі є всього 3 треки на 25+ хвилин. Звучить усе це діло стандартно, в межах жанру, на вухо лягає легко, але нічим особливим не запам'ятовується, на жаль.

Uada - Crepuscule Natura (2023), Melodic Black Metal

Не міг пропустити четвертний лонгплей  цього симпатичного квартету. Напевно, найкращий мелоблек, який доводилося чути від американських колективів. Зазвичай, не дуже їм вдається в цьому жанрі видавати якість. Але це не стосується Uada. Тіпочки стабільно радують атмосферним матеріалом із хорошими мелодіями. І цього разу не підвели, особливо сподобалися треки 3,4 і 5.

Fortíð - Narkissos (2023), Viking/Black Metal

Непоганий вийшов сьомий номерний альбумчик від ісландців Fortíð. Бадьоро, напористо, з мелодійними гітарними солячками та вкрапленнями якісного чоловічого чистоголосся. Місцями звучить навіть прогово, а місцями пост-блеково, а ще місцями нагадує якусь тяжчу версію Skalmold. Коротше, не розчарували. Хороший реліз. Треки 4,6 і 9, як на мене, найкращі.

Enter Shikari - A Kiss For The Whole World (2023), Post-Hardcore/Electronic

А за цими британцями завжди цікаво спостерігати. Тому не міг пропустити черговий повноформатний реліз, бо тра зацінити порцію свіжого сучасного елєктронік поп-поц-хардкору, так сказать, від флагманів жанру. Особливо цікаво слухати їх постійні експерименти із симфонізмом (цього разу навіть Празький симфо оркестр залучили) та мішанину з іншими елєктро жанрами (всякими там транскорами, рейвами і т.д.) Водночас все це має поп мелодику легку для сприйняття широким загалом. Хітово, мелодійно, але має короткий хронометраж. Із треків відзначу "It Hurts" - склалося враження, що ця композиція вкрадена із крайнього альбому In Flames.