Ця сторінка повністю присвячується музиці. На радість і в кайф усім справжнім меломанам. Для кожного, кому музика – не просто набір звуків, а стан життя і спосіб мислення. Тут ви знайдете рецензії на новинки вітчизняної та закордонної музики. Специфіка рецензування – жива комічна суб’єктивна форма, збагачена різноманітними лексичними та стилістичними засобами. Отож, гайда в безмежний світ музичних відкриттів!
Ознайомився недавно з четвертим номерним релізом німців Sulphur Aeon. Моцно тіпочки навалюють, і при цьому мелодійність присутня. Якщо від осіннього думу вже геть нудно, то можна зарядити цей бадьорий приблекований дет для свіжості та тонусу. Чогось особливого тут немає, але музика якісна, та добре лягає на вухо.
Не пригадую дебютний альбом гурту Aeonian Sorrow, але ось цей свіжий є добротним зразком олдскульного готік дум-дет у найкращих його традиціях. Ненав'язливе піанінко, вокальний дует beauty & beast, тужливі гітарні рифи, повільна ритм секція і така приємна осіння меланхолія. Усе на своєму місці і якраз доречно по сезону.
Місяць тому WT випустили однойменний EP, а тепер ось нашій увазі повноформатний реліз. Насправді найкращі треки вже засвітилися на тому міньйоні, тому цей лонгплей виявився без сюрпризів. Просто доповнили його ще кількома треками для повноти хронометражу, але виділити якийсь новий хіт важко. Загалом файний альбум. Для шанувальників Шарон і Ко. маст хев.
А от і легенда ірландського металу вивалила свій, якщо не помиляюся, ювілейний десятий лонгплей. Знову ці затяжні пафосні декламування і воріор вигуки. Загалом, альбум доволі мелодійний. Не знаю, чому Primordial відносять до black metal. Його тут майже немає, а от айріш фолкіш дум присутній у великій кількості. Найбільше з усіх композицій сподобалася "Pilgrimage To The World's End" за свої душевні гітарні солячки. Рівний альбумчик, для кількох прослуховувань, але в майбутньому навряд захочеться до нього повертатися.
Довго терпів але не витримав, хочеться поділитися цим альбомом, який гуляє в мережі вже добрий місяць, а офіційна дата релізу очікується лише в лютому 2024 року. Такий собі привіт із майбутнього. Це шостий повнограй від тунісців Myrath, і я його прогнав уже добрих два десятки разів. Спочатку здавалося, що якось мало фольку, мало того самого орієнтального ізюму, але з кожним прослуховуванням альбом подобався все більше й більше. І хоч загалом прог геві не моя тема, але тут якось все так якісно, легко й майстерно звучить та ще й з хорошим аранжуванням й оркестровочками, що це все затягує, і вже після кількох прослуховувань сам підспівуєш цим симпатичним тунісцям. Ай молодці, славно порадували.
