ShareThis

16 січня, 2024

Flor de Loto - Lines of Nasca (2023), Progressive Rock/Folk Metal

Вже й призабув цих давніх перуанців. Ще в далекому 2009 знайомився з їх творчістю. А вони й досі в строю і в 2023-му видали свій новий лонгплей. Щоправда, матеріал не на 100% новий, бо є тут і переспіви старих пісень англійською. Але загалом тримають марку і справді відповідають характиристиці своєї музики, яку на своєму бендкемпі називають як зустріч Jethro Tull із Iron Maiden на руїнах Мачу-Пікчу. Дуже влучний опис, більше й нічого додати.



13 січня, 2024

Neon Odin - Allfather (2023), Synthwave, Neofolk/Dark Folk

І навздогін попередньому посту відразу ж пропоную ознайомитися ще з одним кльовим проектом  Ференца із Vvilderness. Може, й пропустив би цей реліз, але така яскрава обкладинка не дозволила пройти повз. У сайдпроекті Неоновий Одін Ференц поєднав нордичний фольк, гітарні рифи і легкий сінтвейв з душком 80-х. Слухається дуже приємно, легко й ненав'язливо. Цікавий підхід та мікс, чіпляє з першого ж прослуховування. Найбільше сподобалися треки Wield The Hammer та March Of The Jǫtnar. Хотілося би ще активнішого використання етно інструментів, але й так експеримент вийшов дуже файним. Рекомендую.

Vvilderness - Path (2023), Post-Black/Folk Metal

Всім давно відомий угорський авангардний фолк блек проект Thy Catafalque, проте досі в тіні лишається інший ванменбенд з цієї ж країни, який теж виконує фолкблек. І ім'я його Vvilderness, за яким стоїть такий собі Ferenc Kapiller. В його доробку вже 4 лонгплеї, і в цьому дописі я рекомендую ознайомитися із крайньою четвертою номерною платівкою цього чоловіка. Якщо вищезгаданий TC базується на рідному для нього угорському фольклорі, то Vvilderness взяв за основу скандинавщину і фрагментарно вплітає в свій атмосферний пост блек різні нордичні етно інструменти. Звучить неприлизано але водночас доволі мелодійно. Можна слухати.


10 січня, 2024

Idaslet - Nu Skrider Dagen Under (2023), Folk Metal

Подейкуть, що це один з найкращих фолк метал дебютів 2023 року. З натхненням й вірою в найкраще вирішив ознайомитися з творчістю цього данського секстету. Є тут і  чоловічі чистоголосся, й харші, навіть трохи жіночого вокалу. Вікінг мдм основу мелодійно доповнює акордеончик. Скажемо так, має право на існування, в принципі слухається, приємно, але той же італійський Malnatt зіграв усе це саме (і точно не в гірші якості) ще років 15-20 тому. Так що поки що не бачу перспектив для Idaslet.

Kallomäki - Huunpurema (2023), Pagan/Folk Metal

Чесно кажучи, беручи до уваги два попередні релізи цього фінського ансамблю, очікував, що й третій номерний доробок теж порадує, а вийшло якось пріснувато цього разу. Перша частина альбому ще норм, але загалом якось в'яло і абсолютно нічого нового. Прослухав разів 3-4, і, на жаль, нічого не запам'яталося. Не качнули цього разу.