Yaşru - Bilinmeze (2024), Doom/Folk Metal

Шостий номерний альбум від турків Yaşru виправдав очікування. Хлопці йдуть своїм протореним шляхом з перевіреною власною формулою поєднання турецького фольку з doom metal. Цього разу, як мені здається, додали більше вокальної агресії. Все інше як і раніше - дуже мелодійно й місцями геть душевно. Мій особистий фаворит - тужлива закривачка "Son Nefes".  Для шанувальників близькосхідного мелосу - маст хев.

Korpiklaani - Rankarumpu (2024), Folk Metal

Дідугани знову в бадьорому дусі та максимально заряджені. Презентують нам свіжу порцію відбірної хумпи на 40 з копійками хвилин. 11 моторних треків у найкращих традиціях диких лісових танців + 1 завершальна баладка. Фольково дуже насичений альбум - скрипка й акордеон в мега лід позиції. Легкий та веселий реліз, як і має бути в Korpiklaani.

Waidelotte - Celestial Shrine (2024), Progressive Black/Death/Folk Metal

А це геть нове ім'я і свіжесенький дебют на українській блек метал сцені. Проект Waidelotte несподівано об'єднав у собі творчі потуги трьох чолов'яг із таких знаних гуртів як Soen, White Ward та I Miss My Death, які на своєму першому лонгплеї запропонували нам цікаву суміш із прог блеку з фолком та україномовною лірикою. Майстерно вплели етнічні інструменти (бандуру, цимбали, сопілки-дудуки) та фрагментарний жіночий спів. Відзначу також чистоголосі чоловічі хорали - сподобалися, хотілося би їх ще більше. Ну що ще сказати - дуже якісна й грамотна робота єврорівня з українським етнокодом.

They Came From Visions - The Twilight Robes (2024), Black Metal

Нарешті і я добрався до другого повноформатного релізу киян They Came From Vision. Як я зрозумів із відгуків фанів - очікування були високі, однак альбом не виправдав ці всі очікування. Так, це непоганий атмосферний блек метал реліз, однак чимось видатним він похвалитися не може. Із усього матеріалу засіла в голові лише синглова "Burning Eyes, Blackened Claws" - має справді чіпляючий соляк. Загалом мені не сподобалось, як накрутили звук на цьому альбомі, якийсь він надто стиснений і бруднуватий, можливо, спеціально так зробили, однак особисто для мене ці хлопці краще звучали у роботах N█O.

The Dread Crew Of Oddwood - Rust & Glory (2024), Pirate/Folk Rock

Розбавлю трохи металеві релізи отаким простецьким, звичайнісіньким айріш енд селтік фолк роком на піратську тематику. Звучить доволі традиційно, по-європейськи, хоча ансамбль базується аж в Лос Анджелесі. Бадьоро, весело, з дудками, волинками, акордеоном, мандоліною і зовсім незамислувато.