Sidus Atrum - Розірване Небо (2024), Melodic Black/Death Metal

Підкину чергову порцію української якости. Здається, ванвуменбенд Sidus Atrum став дуетом, судячи з оновленої інфи на металархівах. А третій лонгплей став ще агресивнішим, атмосфернішим і злішим, ще й з якісною україномовною лірикою. Дуже майстерна й мегаемоційна робота про українське сьогодення. Безперечно - в топ року.

Verikalpa - Tuomio (2024), Folk/Viking Metal

Четвертий номерний лонгплей від хлопців із Оулу - і четвертий раз поспіль якість. Здається, ну, що ще можна витягнути з цього виснаженого жанру, однак їм це знову вдається. Напористо, мелодійно, качово і дуже хітово. Пряме потрапляння в жанровий топ року. З такими гідними наступниками Ensiferum i Finntroll можуть спокійно йти на пенсію і більше не напружуватися.

Folkrim - Embers (2024), Folk Metal

Третій номерний повнограй від фінського ансамблю Folkrim зайшов, як то кажуть, на ура. Бадьоро, качово і хітово, хоч і геть без новизни та за шаблонами. Альбум поєднав у собі напрацювання усього кращого, що можна нині чути у фолк метал жанрі. Тут море алюзій на Ensiferum, Alestorm, Korpiklaani, Trollfest, Equilibrium і т.д. Добре зіграно, зведено і файно лягає на вухо.

Kawir - Κυδοιμοσ (Kydoimos) (2024), Pagan/Black Metal

Поки Rotting Christ причаївся, інший грецький тяжковаговик нагадав про себе новим повноформатом. Афінський Kawir знову в строю і радує нас свіжою порцією свого еллінського металу. На цьому релізі витримано баланс між блек металом і фольк складовою, хоча останньої хотілося би чути більше. У цілому, це вдалий реліз, який буде цікавим як шанувальникам грецького блек металу, так і тим, хто любить фолк метал загалом. Хайлайти на цьому альбомі для мене - це композиції "Hecatonchires" та "Achilles Funeral".

Pagan Sword - Flameheart (2024), Folk/Death Metal

Останнім часом піднакопилося трохи фолк металевих релізів. Ділюся роздобутим. Першим у нас буде маловідомий інді дебютант з Британії Pagan Sword зі своїм першачком "Flameheart". Непоганий пейген фолк дет із скрипкою, місцями чуємо відголоски айрішу в дусі старого Cruachan. Загалом дуже клішований і передбачуваний матеріал з олдскульним душком. Але для любителів жанру зайде. Особисто для себе відзначив композицію "Perun" як найкращу на цьому релізі.