Der Ghul - Hunger Anger Decay (2024), Black Metal

Щось так добряче блеку насипало останнім часом, і знову українського. Ну, точніше емігрантського. Як видно з метал архівів, це дебютний лонгплей одесита, який виїхав до Німеччини. Ну, і можу сказати, що матеріал доволі таки якісний - щільне, потужне напористе звучання в дусі Hate Forest. Неозброєним вухом чутно, що автор небайдужий до творчості славетного харківського колективу. І це добре, адже йому вдалося зробити дуже якісну міцну роботу. Було би ще краще, якби й лірика була україномовна.

Ieschure - When The Darkness Comes (2024), Black Metal

Не єдиним Sidus Atrum, як виявилося. Ось вам відповідь із Рівного - свіжий лонгплей від українського ванвумен бенда Ieschure, що виконує злий і сирий блек метал, хоча водночас мелодійний із використанням як скріму, так і доволі непоганого чистоголосся. Не можу сказати, що тут чіпляючий матеріал, але разок-другий можна прогнати під настрій. Можливо, поціновувачі сирого тру блека оцінять цей реліз вище.

Austere - Beneath The Threshold (2024), Depressive Black Metal

У продовження блекгейзової тематики пропоную ознайомитися зі свіжим релізом австралійців Austere. Досить поверхнево слідкував за їх творчістю, тому навіть і не помітив, що вони встигли розпастися на 13 років і знову зібратися. Новий альбум пропонує нам файний зразок блекгейзу з якісним звучанням, меланхолійними, сумними мелодіями (але без депресії) і навіть відголосками ранньо-середньої Katatonia. Для шанувальників жанру, які люблять трохи жорсткіші форми альцестовщини - це файний підгон. Хайлайтний трек на альбомі для мене - це "Faded Ghost". Рекомендую зацінити.

Alcest - Les Chants De L'Aurore (2024), Post-Black Metal/Shoegaze

Ну, нарешті Neige повертається з новим довгоочікуваним альбомом, адже попередній вийшов ще у 2019-му. І наче нічим вже не здивуєш у цьому жанрі, але на вухо він лягає файно. Цього разу важко сказати, що тут є якісь дуже чіпляючі мелодії - не помітив таких, однак оця спокійна, тепла й лагідна дрім-поп-блекгейз атмосферка знову зачаровує і замотує в тотальний релакс. Слухаємо.

Arhat - Secrets Of Ancient Gods (2024), Groove/Death/Folk Metal

І знову до українського - кияни Arhat зарелізили свій другий повноформат. Треба визнати, що доволі якісно записана, збита, монолітна робота. Про те, як на мене, сам матеріал дуже второсортний і монотонний. Якби не вкраплення східного етно та 2 україномовні композиції, то здалося би, що увесь альбом - це одна довга пісня. Можливо, запеклі шанувальники groove i death metal складуть іншу думку про цей реліз, але мені це видається саме так.