А ось і шостий номерний лонгплей норвежців Gåte, про яких дізналося багато людей завдяки їх виступу на цьогорічному Євробаченні з однойменною з назвою альбому піснею "Ulveham". Як і раніше, ці музиканти пропонують нам цікаву й непросту суміш з традиційного норвезького фольку, прогресивного року та електроніки. Мабуть, таке не дуже привабить пересічного слухача, а от поціновувачі цікавих, осучаснених форм фольку повинні зацінити.
Ця сторінка повністю присвячується музиці. На радість і в кайф усім справжнім меломанам. Для кожного, кому музика – не просто набір звуків, а стан життя і спосіб мислення. Тут ви знайдете рецензії на новинки вітчизняної та закордонної музики. Специфіка рецензування – жива комічна суб’єктивна форма, збагачена різноманітними лексичними та стилістичними засобами. Отож, гайда в безмежний світ музичних відкриттів!
ShareThis
17 липня, 2024
Oh Hiroshima - All Things Shining (2024), Post-Metal/Progressive/Experimental
Кілька років тому згадував вже цей шведський пост роковий колектив. І ось вони знову нагадали про себе черговим повноформатним релізом. Це хороша суміш із пост року (місцями потяжченого), прог року та інді з вокалом. Подекуди усе це повіває душком Cult of Luna і навіть пізньою Katatonia.
Orden Ogan - The Order Of Fear (2024), Power/Heavy Metal
Ну, це, на диво, непоганий альбум. Давно вже списав цих німців, бо від фольку вони відійшли, а павер у них доволі посередній. А тут несподівано, цілком пристойний жанровий матеріал видали, з внятними мелодіями і хуковими ритмами. "Fire of the Moon" підспівував вже з першого ж прослуховування. Так що норм, можна слухати на релаксі.
14 липня, 2024
Wormwood - The Star (2024), Melodic Black Metal
А от хто порадував, так це шведи Wormwood. Вважаю, що повністю реабілітувалися за невдалий попередній лонгплей. Новий реліз "The Star" порадував приємними мелодіями, м'яким звучанням, ну, і загалом навіяв мені ностальгію за мелоблеком кінця 90-х - початку 2000-х. Улюблений трек на цьому альбомі - "Suffer Existence". Рекомендую.
Valfreya - Dawn Of Reckoning (2024), Melodic Black/Folk Metal
Третій повноформат квебекців Valfreya, чесно кажучи, розчарував. З перших хвилин прослуховування складається враження, що доволі якісна робота. Вона справді файно записана й зіграна, звучить напищено, епічно, симфонічно, містить багато скрипки. Проте усе це якось зіграно без душі. Кілька разів прогнав, ну, і геть не чіпляє, і не запам'ятовується. Наче всі необхідні інгредієнти є, з яких мав би вийти класний мелодік фолк блек, але, на жаль, вийшла страва без смаку.
Підписатися на:
Дописи
(
Atom
)




