Ezkaton - Synaesthesis Monologue (2024), Atmospheric/Depressive Black Metal

І поки харківська школа принишкла, рівненсько-львівська продовжує видавати файні релізи. Таким є четвертий повноформат атмодумового й депроблекового Ezkaton. Дивуюсь енергійності вокаліста Monolith, якого вистачає одразу на Ezkaton, U Kronakh i Colotyphus. Як то кажуть, дай Боже здоров'я чоловіку, щоб продовжував радувати гарною музикою усіх металфенів.

U Kronakh - Night Devours Being (2024), Atmospheric Black/Death Metal

І знову повертаємося до українського. Минулого разу писав "не Drudkh єдиним" славиться український блек, то тепер скажу "не Colotyphus єдиним", адже в U Kronakh грають і співають ті самі  люди. Та й стильово матеріал дуже подібний. Настільки, що якщо не знаєш конкретних пісень, то буде важко відрізнити творчість цих двох колективів. Сам матеріал дуже пристойний, як в плані композиційному, так і в плані якості запису. Це хороший атмосферний мелодійний блек з україномовною лірикою - рекомендую.

Spectral Wound - Songs Of Blood And Mire (2024), Black Metal

Cвіжу порцію холодного швидкісного блеку підвезли канадці Spectral Wound на своєму четвертому лонгплеї. Здалося мені, що цього разу трохи гірше, ніж на попереднику 2021 року. Однак загалом хороший блек-н-рол із чіпкими мелодіями, сирим скрімом та дзвінкими тарілками. Звучать моторно, шумно, по-злому і водночас доволі мелодійно. Відзначу пісню "Aristocratic Suicidal Black Metal" - своїми рок-н-рольними ритмами зачепила вухо відразу.

Machukha - Mochari (2024), Post-Black Metal/Crust/Dark Hardcore

Пора вже створювати якийсь окремий підрозділ - типу український метал в німецькому екзилі. Черговий дебютант із Німеччини з українським корінням (фронтвумен - колишня вокалістка київського мелодет гурту Inner Maze), україномовною лірикою і дуже міцним, файно записаним матеріалом. Ще й жанр вдалий обрали - якраз українській музиці цього бракує. Добротного пост металу та ще й з крастом нам дуже не вистачає. Навіть не можу сказати щось негативне про цей реліз, зроблено дуже грамотно й якісно. А кінематографічний відеоряд геть приємно подивував.

Eisregen - Abart (2024), Gothic/Black/Death Metal

Дивно, що жодного разу тут не згадував про цей німецький дует. Eisregen грають ще з 90-х, і в принципі, відомий колектив у колах dark metal. Цьогоріч цей дует запрезентував свій 15-ий номерний альбум, з яким і пропоную ознайомитися. Фірмовий почерк чується вже з перших секунд. Приємна темна готична атмосферка, простенькі клавішні, крякаючий вокал і хітові чистоголосі приспіви. Усе на своєму місці. Під кінець релізу накинули ще трохи електронщини. Ну, і як водиться у східнонімецьких ансамблях, не обійшлося без пост-совкової травми. У даному випадку маємо трек "Elektro Baba Yaga" на основі популярної військової радянської пісні "Катюша".