Nyktophobia - To The Stars (2024), Melodic Death Metal

Знову завдяки Metalstorm нагадав собі таку файну німецьку команду, яка грає дуже мелодійний приблекований дет. Востаннє цих хлопців тут згадував ще у 2020 році, коли вони випустили свій третій повноформатний реліз. І ось, у 2024 вийшов четвертий лонгплей Nyktophobia, і він також заслуговує на увагу. Якісний блекіш мдм із сумними мелодіями, який мені цього разу дуже нагадав ранню творчість італійців Graveworm. Приємного прослуховування.

Poppy - Negative Spaces (2024), Alt.Metal/Metalcore/Electropop/Experimental

Напевно пора тут згадати нарешті про Поппі. У 2024 році ця дівчина видала свій шостий повноформатний реліз і навіть номінувалася на Греммі як best metal performance. Раніше краєм ока спостерігав за нею, але вуха все не доходили до прослуховування хоча б одного повного альбому. І ось нарешті в 2024 це сталося. Та й сама Poppy у своїх нескінчених експериментах нині зосередилася на важчому звучанні, що й привернуло до неї більше шанувальників металу. Рекомендую ознайомитися.

Odious - Equilibrium Tool (2024), Symphonic/Death/Folk Metal

Odious - єгипетський метал гурт, який існує ще з кінця 90-х. Не дуже плодовитий (має лише три повноформатних релізи), тому він не дуже то й на слуху. Чесно кажучи, ледве пригадав цих дядьків, але з крайнім третім релізом рекомендую ознайомитися. Гурт відійшов від блек металу і зробив цікавий симфо дет зі східними фолк елементами. Уявіть собі поєднання Septicflesh, Haggard i Therion та ще й зі всякими орієнтальними етно витрибеньками. Звучить заманливо. Альбом справді цікавий, щоправда якість продакшену дещо нижча, ніж у вищезгаданих колективів. Втім, він всеодно заслуговує уваги шанувальників симфо металу.

Master Boot Record - Hardwarez (2024), Instrumental Industrial/Electronic Metal/Synthwave/Chiptune

Одинадцятий повноформатний реліз від італійця Victor Love, який вже майже десять років робить свій дивакуватий сінті електронік метал, і схоже, що не планує зупинятися. Не так давно згадував інший проект Віктора KeyGen Church, в якому він зайшов на поле неокласики, що теж виявилося доволі вдалим експериментом. Ну, а в основному проекті MBR усе стабільно, іноді трішки краще, іноді трішки гірше. Цього разу вийшло краще. "Hardwarez" слухається легко, має хороші мелодії та качові сінтірифчики, а ще цього разу відчуваються інфлюенції power metal. Звісно, усе це не ново в контексті творчості MBR, але для шанувальників традиційного металу це справді диковинка.

Liljevars Brann - Helja Kor (2024), Epic Black Metal With Dark Folk

Дебютанти виявилися досвідченими музикантами з мегастажем. За новою вивіскою Liljevars Brann ховаються дядьки з Autumnblaze, які вирішили трохи погратися в темний неофолк і записали щось таке середнє між тим, що грають в своєму основному бенді та творчістю Empyrium. Вийшло непогано, слухабельно, але нічим особливим не вирізняється, а мастеринг Маркуса Штока зробив цей реліз просто блідою тінню Empyrium.