Derwisz - Горизонт подій які не згадати (2024), Screamo/Neocrust/Blackened Hardcore

Чудово, що є і така україномовна музика. Із цим жанром у нас геть не густо. А тут ще й все якісно зіграно та записано. Хмельницький гурт Derwisz минулоріч видав свій дебютний лонгплей, за який його можна справді похвалити. Якісний качовий приблекований хардкор з пост металевим присмаком, надривним емоційним вокалом та злободенною лірикою. Рекомендую.

Def/Light - Frequency Of Fear (2024), Melodic Black/Death Metal

Треба ще згадати п'ятий номерний лонгплей зубрів дніпровської блек метал сцени Def/Light. "Frequency Of Fear" якщо не найкращий, то точно й не найгірший реліз цього колективу. Матеріал мелодійний, однак "хітовості" бракує і загалом все звучить досить однотипно. Із недоліків - "пластмасові" барабани, які аж надто виділяються у загальному зведенні. А так загалом непогано. Разок-другий можна прогнати.

1310M - XVII (2024), Atmospheric Black Metal

Лишилося ще кілька вітчизняних релізів 2024 року, які не можна не згадати. Одним із таких є черговий повноформатний альбом ІЗЮМа. Доволі плодовитий дебютант виявився - це вже другий лонгплей за один рік. По матеріалу - без особливих змін, все та ж "друдхівщина" у хорошому розумінні цього слова. Мелодійно, атмосферно, і якість запису покращала. Приємна робота.

Mental Torment - Dead Shot Revival (2024), Death/Doom Metal

Підкину трохи вітчизняного. Київський ансамбль Mental Torment видав третій повноформатний реліз, який є першим повністю україномовним у їх творчості. Якісно записаний і зведений матеріал, але, на жаль, без яскравих номерів. Типовий фюнеральний дет дум з домішками якогось олдскульного прогу. Похмуро, але досить монотонно й без чіпляючих хуків. Чесно кажучи, очікував кращого, тому розчарування присутнє.

Night In Gales - Shadowreaper (2024), Melodic Death Metal

Якимось дивом прослуховування крайнього альбому німців Nyktophobia нагадало мені їх легендарних земляків Night in Gales, які ще з першої половини 90-х на рівні з шведськими флагманами котяться на хвилі гетеборзького мелодік дет металу. І на мій подив ці дядькі досі грають і стабільно видають нові релізи. Тому гріх не згадати про минулорічний альбом цих ортодоксальних емдеемщиків. Платівочка звучить у найкращих традиціях жанру - ні додати, ні відняти, усе згідно з канонами. Рекомендую до прослуховування.