Eskapism - Skresnava (2025), Atmospheric Black Metal

На часі чергова порція українського чорного металу рідною мовою. І це третій лонгплей львівського Eskapism. Маємо тут 4 атмоблек композиції на трохи більше 40 хвилин. Слухається добре й легко, неперевантажено, рівномірно. Сопілочка у першій пісні нагадує творчість Kroda, а так ще можна помітити схожість із Colotyphus. Загалом файний реліз, але бракує йому яскравих мелодій, щоб запам'ятовувалися. Прослухав зо три рази, і більше не хочеться.

Ereb Altor - Hälsingemörker (2025), Viking/Black Metal

Цього разу доволі посередньо вийшло. Очікував більшого від цих мастодонтів. На жаль, не виправдали очікувань. Зовсім не зачепив альбом, наче й все якісно записано, виконано, але якось пусто. Мелодії є, але не запам'ятовуються, не качають. Як для ювілейного десятого номерного лонгплею - то слабенько, могли би щось цікавіше підготувати.

Equilibrium - Equinox (2025), Epic Folk Metal

Після шестирічної перерви приємно чути, що Equilibrium досі в тонусі. Бадьоро, мелодійно, качово. Від фолку лишився лише легкий фльор, але матеріал всеодно дуже хітовий. Може, комусь і не сподобається надто модернове, навіть корове звучання, проте "Equinox", як на мене, є логічним продовженням "Renegades" 2019 року і ні в чому йому не поступається, ба, навіть кращий, як на мене. У колекцію!

Embrace The Darkness - Eclipse (2025), Melodic Death/Doom Metal

Це заявочка на успіх. Дебютний самвидав від чеської команди Embrace The Darkness здивував. Не очікував такого міцного запису. З першого ж треку нокаутує своєю потужністю. А який тут смачний розлогий гроул! А яка приємна моравська скрипочка. Я аж згадав ранній SSOGE. Тільки тут все значно жвавіше й агресивніше. Фаворитні треки "Eclipse" і "Dead Inside". Реліз справив дуже приємне враження, хоча над хітовістю мелодій можна ще попрацювати, і буде взагалі топчик.

Elvenking - Reader Of The Runes - Luna (2025), Melodic Power/Folk Metal

Ну, а ці італійці у своєму репертуарі. Нічого нового, все витримано згідно з давно закоренілою формулою і  написано тим самим почерком. Ніяких здивувань, ніяких сюрпризів, все дуже очікувано. Проте здалося, що навіть є фрагменти, які претендують на хітовість, але треба ще розслуховувати, хоча бажання, на жаль, вже немає. Тому якось так, наче й непогано, але й похвалити теж нема за що, хіба що за впевнену стабільність.