Tria Prima - The Mortificatio (2025), Melodic/Symphonic Death Metal

Молодий житомирський гурт Tria Prima видав свій перший повноформатний альбом "The Mortificatio", і мушу визнати, це досить міцна робота. Відразу чується, що за цим стоять не новачки, у складі гурту є люди з Lutomysl, Violent Omen, Mankind Wrath, Cosmic Jaguar. Стилістично альбом можна охаракетиризувати, як death metal із елементами симфо й блек метал. Запрошена вокалістка у перших трьох композиціях навіяла своїм співом спогади про The Project Hate MCMXCIX і Cradle of Filth. Саме ці треки сподобалися найбільше. Друга половина альбому містить треш і грув елементи та значно менше мелодійності, що мені особисто не до душі. Хоча заключна  композиція своїм блековим фіналом підсолодила звершення альбому.

Sadness - Shimmer [ep] (2025), Post-Black Metal

Відкрив для себе лише нещодавно цей американський пост блек електро шугейз проект від небінарної особи. А існує цей Sadness вже понад 10 років і має понад 20 релізів. Не став детально ознайомлюватися із усією дискографією, але минулорічна епешечка "Shimmer" припала до душі. Реліз містить лише 2 треки із загальним часом звучання трохи більше 33хв. Проте коли слухаєш, то зовсім не здається, що хронометраж затягнутий. Слухається дуже легко й цікаво. Гарна мелодика, майстерне поєднання пост року, шугейзу, електроніки і навіть трішки неокласики. Дуже приємний реліз, рекомендую.

Обрій - Йосип (2025), Death Metal/Hardcore

Ще один український реліз. Стилістично не зовсім моя музика, але ознайомитися було цікаво. У текстовому плані це концептуальний альбом про гіркий історичний період, що випав на долю українського народу. Навіть не пригадаю, чи ще хтось в укрметалі згадував у своїй творчості сталінські репресії, тому, певно, у цьому плані можна вважати цей реліз новаторським. Ну, а от по музлу новаторством тут зовсім не пахне. Навіть навпаки, звучання досить таки канонічне, повіває душком 90-х. Стилістично це більше хардкор, який увібрав у себе ще домішки death, groove і навіть трохи thrash metal. Навряд захочеться переслуховувати цей альбум в майбутньому, але ознайомитися варто.

Svarog Light - Ідоли Сонця [EP] (2025), Folk/Black

Дуже неочікувано було почути від Svarog Light щось металеве. Знаю цей проект ударника Motanka за його містичними етно-ембієнт опусами, а тут такий різкий несподіваний крен в метал. І що ж? Досить непогано, у найкрищих традиціях українського фолк паган метал. Щоправда, це лише міньйон, який містить 4 композиції, однак усі вони повноцінні й файні у мелодійному плані. Цей реліз нагадав мені творчість Nokturnal Mortum, Drudkh i Munruthel, але у більш сирій простецькій формі. Добра спроба зайти в метал, сподіваюсь, що це не одиночний експеримент, і ми ще почуємо від SL повноформатний альбом у такому стилі.

Triste Tage - Auf Ferner Höhe Steht Er Kahl... (2025), Atmospheric/Depressive Black Metal

І ще один німецький реліз, і знову чорний метал. Цього разу атмосферний середньотемповий, іноді сповільнюється. Не скажу, що тут відчутна депресія, проте якась така типу осіння сира меланхолія, може, і є. Всього на альбомі 4 треки, кожен з яких понад 10хв. Якихось виразних фрагментів не виявив, все звучить дуже рівно, а тому фоново. Гітари жужать, тіпок щось німецькою агресує, а подекуди ще й запрошена жіночка антуражно завиває. Ненав'язлива звукова доріжка, яка не відволікає від основних справ.