Satyricon - Satyricon (2013), Black Metal

Ой, не той Satyricon, ой вже не той! Нє, ну ясно, що Nemesis Divina зразка 1996 року годі було й чекати, але ж могли зпродукувати щось в дусі поереднього The age of Nero. Здулися рєбята, це вже не блек, а якийсь монотонний депресів рок з бластбітами. І звучання якесь приглушено пластмасове, совсєм нє мйод! Тут треба або прєкрощать це непідібство, або щось радикально міняти. Для прикладу, було би дуже неплохо, якби наступний альбум Satyr-a звучав як трек нумер 5 Phoenix, який вирізняється новизною і зрілістю на загальному нудному тлі нового релізу норвезької блек лєгєнди.

качаємо для ознайомлення

Turisas - Turisas2013 (2013), Progressive Folk Metal

Щось я вже й почав підзабувати цей колись дуже бодрий і епічний колектив. Аж тут на тобі - свєжайший палучай!І сказати, що Turisas змінився - то сказати нічого. Гарячі хвінські парубки докорінно змінили своє звучання. Такого повороту, певно, не очікував ніхто. Але не зважаючи на плювотиння старих хвенів гурту на цей новий доробок, нє побоюсь заперечити і ствердно заявити, що Turisas2013 (дуже оригінальна назва) є супер вдалим альбомом, на якому поєднано безліч напрямків, відтінків, стилів і т.д. Відзначу 2 найразючиші зміни: по-перше, у записі цього диску взяв участь цілий оркестр, по-друге, домінуючими і основними тепер є чисті вокали. До того ж фолькова складова стала значно слабкішою, однак музика Turisas збагатилася іншими штучками-дрючками. Важко це все загнати у якісь конкретні музичні межі. Але найвідчутнішим є вплив лєгєндарних Bal-Sagoth (від цього гурту тут дух бойової епічності та певна прогресивність); ще дуже подивувало мене вдале вкраплення ретро сімфорокових мотивів а-ля Queen, крім того на альбомі також присутні елементи блюзу, гевві, трешу і навіть клезмеру -ібілдіть не встать. Коротше, музична палітра, ну, дуууже барвиста, і думаю, кожен для себе знайде в ній щось вкуснєнькоє. Бон апеті, шанівні мої!

сцилочко тут

God Is An Astronaut - Origins (2013), Post-Rock

Ледь не прогавив новєйший альбом "астронавтів". Лєгєнда дала о сюбє знать зненацька. Але що я вам хочу сказати, що очінь і очінь трудно зара живеться лєгєнді, бо молоді мілікосіси вже дуже наступають на п'яти, а деякі вже й носки відтіптують. Я маю на увазі, що здивувати і зачепити зараз якісним пост роком дуже складно, навіть такій легенді якою є God is an Astronaut. Ну, то шо зрештою являє собою цей новий альбом?! А я вам скажу так - то є поєднання ембіентності та дрім попу від M83 з єлектронно-інструментальним пост роком 65daysofstatic + спейсовий антураж. Ось таке особисто в мене склалося враження після кількох прослуховувань Origins. Ну, той ліпше вам самим послухати і погодитися чи не погодитися зі мнов.

П.С.: четвертий трек - хітяра.

посилання

Pelican - Forever Becoming (2013), Post-Metal/Rock

На днях мій плаєр вмер, і останнім на ньому звучав новий альбум Пелікана! Але сьогодні сталося чудо - музичний девайс воскрес і дав мені можливість знову насолоджуватися музікою! "Forever becoming", 5-ий номерний альбом цих видатних іллінойських музикантів, приємно порадував. Не так щоб супермега, але доволі рівний та приємний альбум. Однозначно можна сказати, що Пелікан пом'якшав, він вже не такий жорсткий та брудний. Пост рок складова значно зросла, та і мелодики стало більше. Найсильнішими треками для мене виявилися Deny the Absolute, Threnody та Perpetual Dawn. Коротше, є ще в Пелікана яйця, рано йому йти на пенсію.

оцінити тут

65daysofstatic — Wild Light (2013) / post-rock, electronic

Опа! А ось і новий альбум від мейбішівілівських кумирів! Хітів зразка Radioprotector я на ньому не почув, на жаль, але всеодно "Дике світло" порадувало якісним матеріалом. Загалом відчутний ще більший крен в сторону електронщини, проте й пост року теж вистачає.

Качаємо, вникаємо