Kawir - Κυδοιμοσ (Kydoimos) (2024), Pagan/Black Metal

Поки Rotting Christ причаївся, інший грецький тяжковаговик нагадав про себе новим повноформатом. Афінський Kawir знову в строю і радує нас свіжою порцією свого еллінського металу. На цьому релізі витримано баланс між блек металом і фольк складовою, хоча останньої хотілося би чути більше. У цілому, це вдалий реліз, який буде цікавим як шанувальникам грецького блек металу, так і тим, хто любить фолк метал загалом. Хайлайти на цьому альбомі для мене - це композиції "Hecatonchires" та "Achilles Funeral".

Pagan Sword - Flameheart (2024), Folk/Death Metal

Останнім часом піднакопилося трохи фолк металевих релізів. Ділюся роздобутим. Першим у нас буде маловідомий інді дебютант з Британії Pagan Sword зі своїм першачком "Flameheart". Непоганий пейген фолк дет із скрипкою, місцями чуємо відголоски айрішу в дусі старого Cruachan. Загалом дуже клішований і передбачуваний матеріал з олдскульним душком. Але для любителів жанру зайде. Особисто для себе відзначив композицію "Perun" як найкращу на цьому релізі.

Týr - Battle Ballads (2024), Progressive/Folk Metal

Легенда фарерського металу повертається із черговим лонгплеєм. І відразу заінтригую - це, напевно, єдиний реліз Tyr, який я охоче переслухав кілька разів. А пояснення тому - зведення до мінімуму колишньої "тюрівської" прогресивності та максимальне наповнення простою геві/павер мелодійністю цієї роботи. Ніколи б не подумав, що можна сказати "хітово" про творість цією команди, а вони взяли й здивували (місцями навіть павервульфівщиною запахло). Такий спрощений  і непрогресивний Tyr мені подобається значно більше.

Oak, Ash & Thorn - Our Grief Is Thus (2024), Pagan/Death/Black Metal

А це геть зальотна несподівана якість. Повівся на теги pagan, folk, а тут ним і не пахне. Натомість є дуже файний зразок блекенед дету із усілякими домішками (зокрема місцями чітко пахне крастом). Перший трек із скрипкою - геть розрив. Особливо порадували чоловічі чистоголосся. Та й загалом, на диво, дуже якісний мелодійний екстрим метал альбом єврорівня. Чесно кажучи, не очікував такого від якихось ноунейм америкосів із Колорадо. Беремо в колекцію.

Yaşru - Bilinmeze (2024), Doom/Folk Metal

Шостий номерний альбум від турків Yaşru виправдав очікування. Хлопці йдуть своїм протореним шляхом з перевіреною власною формулою поєднання турецького фольку з doom metal. Цього разу, як мені здається, додали більше вокальної агресії. Все інше як і раніше - дуже мелодійно й місцями геть душевно. Мій особистий фаворит - тужлива закривачка "Son Nefes".  Для шанувальників близькосхідного мелосу - маст хев.