Pain - I Am (2024), Electronic/Industrial Metal/Rock

Ну, нарешті відірвався дядько Петро від Ліндеманна, і відразу знайшовся час на написання нового альбому Pain. А так то, фанати вже занудьгували в очікуванні протягом майже восьми років. Новий доробок нічим не подивував - тут очікувана добре всім знайома пейнівщина. Ніби й нічого особливого, але як завжди, пара-трійка бенгерів, які міцно засядуть у голові, точно гарантовані. Для прикладу, вже після першого ж прослуховування хочеться підспівувати "же ранконтре льо дьябль" в унісон із запрошеною француженкою в пісні "My Angel" або горлати з Петром "шат ап, вейк ап, сак май болс, ай ем нот фор сейл" у "Not for sale". Ну, а "Party in My Head" взагалі рясно попахує славнозвісним ретро хітом "Shut Your Mouth". Вердикт - слухати.

Sidus Atrum - Розірване Небо (2024), Melodic Black/Death Metal

Підкину чергову порцію української якости. Здається, ванвуменбенд Sidus Atrum став дуетом, судячи з оновленої інфи на металархівах. А третій лонгплей став ще агресивнішим, атмосфернішим і злішим, ще й з якісною україномовною лірикою. Дуже майстерна й мегаемоційна робота про українське сьогодення. Безперечно - в топ року.

Verikalpa - Tuomio (2024), Folk/Viking Metal

Четвертий номерний лонгплей від хлопців із Оулу - і четвертий раз поспіль якість. Здається, ну, що ще можна витягнути з цього виснаженого жанру, однак їм це знову вдається. Напористо, мелодійно, качово і дуже хітово. Пряме потрапляння в жанровий топ року. З такими гідними наступниками Ensiferum i Finntroll можуть спокійно йти на пенсію і більше не напружуватися.

Folkrim - Embers (2024), Folk Metal

Третій номерний повнограй від фінського ансамблю Folkrim зайшов, як то кажуть, на ура. Бадьоро, качово і хітово, хоч і геть без новизни та за шаблонами. Альбум поєднав у собі напрацювання усього кращого, що можна нині чути у фолк метал жанрі. Тут море алюзій на Ensiferum, Alestorm, Korpiklaani, Trollfest, Equilibrium і т.д. Добре зіграно, зведено і файно лягає на вухо.

Kawir - Κυδοιμοσ (Kydoimos) (2024), Pagan/Black Metal

Поки Rotting Christ причаївся, інший грецький тяжковаговик нагадав про себе новим повноформатом. Афінський Kawir знову в строю і радує нас свіжою порцією свого еллінського металу. На цьому релізі витримано баланс між блек металом і фольк складовою, хоча останньої хотілося би чути більше. У цілому, це вдалий реліз, який буде цікавим як шанувальникам грецького блек металу, так і тим, хто любить фолк метал загалом. Хайлайти на цьому альбомі для мене - це композиції "Hecatonchires" та "Achilles Funeral".