So Hideous - Last Poem/First Light (2013), Atmospheric Black/Post-Metal

Неординарний колектив із Нью Йорка пропонує оцінити свій дебютний альбум Last Poem/First Light. Дуже цікаве поєднання стилів зробили ці хлопці. Можна довго описувати їх музику, але постараюся висловитися лаконічно: це MONOподібна мелодика у купі з блекметалевою ритм секцією, пост-хардкоровими вокалами і симфонік скрипічними елементами. Отакий от чудовий мікс! Щоправда, скрипічних стало менше, а приблекована пост метал частина окріпла у порівнянні з попередніми ЕП альбумами гурту.

Зацінити цей душевний зразок сучасного екмпериментального пост металу можна, качнувши тут

Bucovina - Sub Stele (2013), Folk Metal

Нового повноформатника румунської Bucovina я чекав ще з 2010 року, коли ознайомився з її епехою "Duh". І ось цей час настав. Враховуючи той хвакт, що очікування й сподівання були доволі високі, можна сказати, що гурт не підвів і видав добротний альбум високої якості. Інша справа, що новизною тут зовсім не пахне. І такі гурти як Skyforger i Vintersorg (а саме на творчість цих колективів схожий новий доробок Bucovina) подібну музику виконували ще понад 10 років тому. Але для любителів і колекціонерів фольк мелосу народів світу це, безумовно, ще один пункт в колекцію. Окремо відзначу дуже симпатичні чисті співи. Проте трохи не вистачає етнічних інтрументів для повної гармонії сприйняття колориту румунської фолькльорної традиції.

забрати тут

Corde Oblique - 2013 Per Le Strade Ripetute / Neofolk, Ethereal, Neoclassical

А ось і повернення чудового італійського неокласик проекту Corde Oblique. П'ятий номерний альбом, все ж таки, не дотягує до шедеврального The Stones of Naples 2009 року але однозначно є вдалим і ліпшим від попереднього A Hail of Bitter Almonds. Проте хотілося б трохи більше жвавості, бо аж занадто стало лірики. Але всеодно дуже вам рекомендую цей приємний альбум.

як превью тримайте це мегаживописне відео
увесь альбум тут

Kultasiipi - Matkalla (2013), Epic Pagan/Folk Metal

Певно, не все ще сказано і спєто у хвінському фолк металі. Виявляється навіть гурти з інших країн фінам у цьому допомагають. Прикладом такого колєктіву є берлінський Kultasiipi, який нещодавно випустив новий альбум з фінською лірикою. Загалом матеріал сируватий - на рівні середньоколіберної російської фолк паган групи. Над звуком треба ще попрацювати. Але наявність різних вокалів, кантеле і флейти + звуки природи і трешова основа дають змогу зліпити щось слухабельноцікаве, якщо дуже  дуже постаратися. Коротше, задатки є, але треба розвиватися.

для ознайомлення качнуть  

Last Wail - Memories (2013), Melodic Death/Folk Metal

Фолк метал нинчє в тренді! А особливо в Росії. Все нові й нові групи з'являються. Одна з таких  - омська Last Wail. Неозброєним оком, пардон, вухом видно, пардон, чутно вплив хвінських майстрів жанру, зокрема Ensiferum. Але жосткім плагіатом я би це не назвав, бо якраз фолькові мелодії мають слов'янське забарвлення, можливо, завдяки ліричній флейточці. Загалом добротний матеріал, який однозначно стоїть на голову вище від усіх тих аматорських фолк мітол колективів, що заполонили вконтагтє.

скачати 

Corvus Corax - Gimlie (2013), Medieval Folk

Навіть не скажу, який це за рахунком номерний альбум від корифеїв жанру. Corvus Corax можна вважати живою легендою середньовічної музики, напевно, важко з цим не погодитися. За майже 25-річну історію гурт багато експериментував і показував різні методи осучаснення середньовічної музики та й, взагалі, зробив супермегавеликий вклад у популяризацію такої музики. На свіжому альбомі Gimlie нових експериментів я особисто не почув. Цього разу німці видали доволі хрестоматійний матеріал без особливих ізисков. Реліз доповнений кавером на пісню Twilight of the Thunder God славетних вікінгів Amon Amarth. А так, більше нічого додати, Corvus як Corvus, Corax як Corax - тут або подобається, або прахаді міма. Інших варіантів немає.

Лінк 

Mooncake – Zaris (2013) / instrumental neoclassical post rock

А ось і новий альбом від однієї з найперспективніших російських пост рок груп. Місячний пиріг привернули до себе увагу ще в 2008 році з виходом першого повноформатника. З того часу група стала доволі відомою в колах поціновувачів якісного пост року, а вихід новинок від цього файного колективу завжди  є бажаним. Щось геть нового на Zaris ви не почуєте, але приємна мелодика та атмосфера, притаманні Mooncake, вам забезпечені. А віолончель і труба тільки підсолодять задоволення від прослуховування цього смачного поліфонічного полотна.

Качати й інджоїти

An Autumn For Crippled Children - Try Not To Destroy Everything You Love (2013), Atmospheric Black Metal/Shoegaze

А ці хлопці вражають своєю настирністю та наполегливістю. З року в рік видають повноформатники, та ще й доволі непогані. З року в рік потрапляють в топ десятку шугоблеку але ніяк не можуть посісти в ній найвище місце. Ось і цього разу наврядчи їм це вдасться, бо новий диск гурту Try Not To Destroy Everything You Love, відверто кажучи, не показав ні новаторства, ні прогресу, за винятком більш помітного крену в сторону пост пунку. Окремі треки альбому як от Closer мають, ну, геть стійкий душок Joy Division. А загалом, на мою думку, вершиною творчості An Autumn For Crippled Children є другий номерний альбум Evrything, і за останні два роки гурту так і не вдалося підняти планку вище. Ну, почекаємо ще.

скачати 

Bifröst - Tor In Eine Neue Welt (2013), Pagan/Folk Metal

Пропоную ознайомитися з новим доробком австрійців Bifröst. Це типова така фольк блекова крякалка на вікінгову тематику. Цей невимушений альбом ідеально підійде для пивного відпочинку та релаксу від тяжких авангардних трудоднів.

Качнути тут 

Симаргл - Шелест Дерев (2013), Pagan/Folk Metal

І ще один фолкметалевий реліз із Раши. Кіровчанам Симаргл вдалося зробити якісний альбум в найкращих традиціях славонік пагану з всіма його визначними хвішками. Не буду растєкацца мисью по дрєву, а коротко констатую, що даний ЦД буде цікавим і навіть обов'язковим мастхевом для всіх прихильників творчості таких гуртів як Аркона, Алконост і Pagan Reign. Бульше нічого й додати.

Качаємо, вникаємо, підтанцьовуємо 

Велес - Псы Государевы (2013), Folk Metal

А цей реліз, напевно, зацікавить лише найлютіших хванів славонік фолк мітолу як я, ну, або ще любітєлєй русской народной пєсні. Дебютний альбом московської групи Велес "Псы государевы" я би коротко охарактеризував металізованими Пєснярами чи Сябрами. Цікаво, що на альбомі гурту з такою язичницькою назвою не знайшов у текстах жодного натяку на пейган тематику. Але це віднесемо соріше до плюсів, бо теми про язичєскіх багов і хрістіянскіх псов вже піднабридли своєю одноликістю. Натомість маємо дещо новеньке - провідним сюжетом альбому, як мені здалося, є період правління великого царя московського і всєя Русі Івана Грозного. У музичному плані присутні елементи прогресіва і хеві. Не останню роль грає віолончель, яка не тільки акомпонує, а й має власні сольні партії. Також музика Велеса збагачена духовими існтрументами спешел геста із відомої всім Аркони. Отже, альбом для любітєлєй славонік фольк металу, а ще більше - для фанів історії вєлікого Московського царства.

для ознайомлення 

Tectum - Path To Eternity (2013) Dark/Doom Metal

Оскільки в Україні не так вже й багато виходить дум релізів, тому не можу оминути дебютник черкаського Tectum. Відразу скажу, що сюрпризів ніяких тут не буде. Матеріал доволі посередній. Хоча якість запису можна вважати вище середньої. Перші три треки ще викликають зацікавлення завдяки яким неяким експериментам, далі вже йде заяложена шаблінність. Кавер на Lake of tears не рятує загальну ситуацію. Ну, вердикт - моцний такий середняк. Зацінимо їх скоро наживо на Doom & Depression fest у Києві. посилання для ознайомлення

Daylight Misery - The Great Absence (2013), Doom/Death metal

А такі релізи завжди тільки радують! Ну, полонив моє серце й вуха doom/death ще в кінці далеких 90-х і не відпускає досі. Тепер такі альбуми слухаю і ностальгую. І нехай це звучить вторинно, шаблонно і банально, але вміють Daylight Misery із штампів зробити душевну музику. Ех! На другому номерному альбомі грецькі музиканти залучилися підтримкою своїх іменитих колєг - екс-учасників Rotting Christ, один з яких зіграв басові партії, а другий зайнявся продюсінгом та енжинірінгом платівки - результат вийшов закономірний. Маємо моцний дум-детовий реліз у найкращих класичних традиціях жанру з таким легким колоритним південним душком. Зарах! Ех, ностальжі!!!

кліпєц

і сам альбум

Korn - The Paradigm Shift (2013), Nu-Metal

А що, непоганий такий альбумчик КоЯн видав. Кілька разів можна прогнати, геть не навантажує, я би навіть сказав, розслабляє. Електронщини й даб-степу значно менше, ніж на попередньому альбомі, а ось качу стало більше, що і радує. Ну, вороття до істоков ніхто вже й не очікував, тому в співвідношенні комерціалізація/якість доволі непоганий реліз.

Ознайомтеся на дозвіллі

Elderblood - Son Of The Morning (2013), Symphonic Black Metal

Напевно, пора вже виокремити блек харківського розливу в окрему течію, бо групи там з'являються пачками. Як ото death гетеборзькой волни, так у нас - блек харківської хвилі. Знову нове ім'я - але вже знайомі особи. Elderblood - sympho black банда, сформована екс-учасниками Nokturnal Mortum. Дебютний альбом Son Of The Morning вийшов ще влітку, але я помітив лиш тепер, коли виявий Elderblood серед учасників прєдстоящого грудневого Паган фесту. От і вирішив ознайомитися попередньо з творчістю цього колектеву. Не буду розводити теревені, а опишу коротко: якісний саунд, професійна гра, але душі нема. Все це ми чули 18 тисяч разів і більше, хтось порівнює з Dimmu Borgir, хтось із ще чимось. Я от почув навіть деякі відголоски ноктюрналмортумовського "Goat Horns", але той же Saturious ще в 1996 році продукував хоч і простіші, але значно хітовіші й сімпатічніші клавішні партії, ніж Astargh у 2013 році на цьому релізі. Коротше, з хітовістю щось треба робити хлопцям, а так всьо гуд.

Качаємо й слухаємо

SubRosa - More Constant Than The Gods (2013), Doom/Stoner Metal/Sludge

Я і не знав, що з моменту виходу останнього альбому в 2011 році цей чудовий колектив вже встиг розпастися і зібратися знову. Жіноче тріо знову разом, до того ж дівчата залучили у свій колектив ще двох парєньков на бас та ударні. Що ж я можу сказати про новий доробок цього чудового бенду з Солт Лейк Сіті?! Це просто шик і мйод! Якщо вам хочеться чогось оригінального, непримітивного, нешаблонного, але водночас неперевантаженого авангардом та експериментами, то цей альбум для вас! More constant than the Gods із тих релізів, які потрібно слухати не десь в маршрутці шумного мегаполісу, а наодинці з самім сабой у тиші тьомной комнати, абстрагуючись від усього буденного та насолоджуючись роздумами об жизні та й битії чєловєчєства загалом. Напевно, це найекзистенціальніший альбум 2013 року, що мені доводилося чути - музична робота, в якій хочеться смакувати кожну нотку окремо взятого інструменту. Дівчатам вдалося створити унікальний симбіоз із сладжових груві гітар, розмірених ударних, психоделічних скрипок і такого по-доброму ретро (а-ля з інді-альтернатів груп 90-х жіночого вокалу). Шість монументальних треків відправлять вас у понад годинну мандрівку втику і роздумів. Окремо відзначу останню композицію з шикарним дуетом фортепіано і флейти та кодовими цимбалками.

Негайно качаємо, ви далжни знати, що й така якість є!

Prarod - Na Cestě K Zániku (2013), Pagan Metal

Думав, що у Словаччині окрім Ancestral Volkhves гідного паган металу ніхто не робить, а виявилося, що помилявся. Презентую вам нове ім'я - Prarod. Цей колектив на п'ятому році існування нарешті видав свій дебютник. Буду краток: " Na Cestě K Zániku" найбільше нагадав ранню творчість таких колективів як Znich та Темнозорь. Є тут і мелодичні гітарки, і фолькова флейточка, і такий характерний слов'янський дух. Легкий і приємний альбом для прослуховування. Як то кажуть, просто, но са вкусам. Інджойте!

пасилання

Shining - 8 ½ - Feberdrömmar I Vaket Tillstånd (2013), Black Metal

От недарма я передчував щось неладне з цим релізом. Якось дуже швидко й неочікувано він з'явився. Ще свіжий в пам'яті шикарний минулорічний Redefining Darkness, а тут на тобі знову новий альбум від Shining. Ну, і мої передчуття виявилися віщими - ця нова платівка є перегранням старих пісень із залученням вокалістів з інших видатних блек груп. Схоже, Ніколас вирішив перепочити ще й водночас бабла зрубати. Почнемо з того, що альбом записаний доволі сиро, по-олдовому, можливо, це така концепція, тоді це не майо. Вокали запрошених знаменитостей, серед яких Famine (PESTE NOIRE), Attila (MAYHEM), Gaahl (GORGOROTH), як на мене, не дуже згармоніювали з музикою Shining. Коротше, вийшов якийсь сирий прімітів блек із 90-х. Чи я чогось не зрозумів?

П.С.: певно, недарма й назва альбому починається на "8 з половиною" - точне підтвердження того, що це цілісним дев'ятим номерним релізом назвати не можна, а лише проміжним недоальбомом.

для ознайомлення посилання

Strydwolf - 2013 Lieder von Traum und Tod / Dark folk

Ось вам трішки приємної вечірньої музики - четвертий номерний від голландського Strydwolf. Починаючи грати martial/industial у 2007 році, цей ван-мен проджект поступово еволюціонував і, врешті, прийшов через мілітарі поп до такого любого мені хрестоматійного неофолку та дарк фолку. Лише в деяких композиціях є легенькі такі натяки на маршовий ритм, а загалом - це дуже мелодійна лірична музичка. Всім фанам Of the wand & the moon рекомендую!

качаємо

Percival Schuttenbach - Svantevit (2013), Progressive Folk Metal

Percival Shcuttenbach - польська група, за альбомами якої я полював ще з 2009 року. Але тільки цього року вони з'явилися в мережі та й то не всі у суперякості. Цей колектив заснований ще в далекому 1999 році, і наскільки я зрозумів, є відомим переважно лише в Польщі, та й то в доволі узкіх кругах. Svantevit є третім номерним повноцінним альбомом гурту і представляє оригінальний сплав вокалів і музичних напрямків. Від етнічних співів - до блекових скрімів, від хард року - до неокласики - так приблизно можна охарактеризувати межі, в яких творять Percival Schuttenbach. Це колектив, який, можливо, змінить ваше уявлення про сучасний фолк метал. Оригінально, свіжо, автентично і прогресивно.

Приємного прослуховування

The Gathering - Afterwords (2013) / Atmospheric Rock

Ї-ма-ї! Так це вже зовсім не метал. Та й роком це з великою натяжкою можна назвати. Схоже, рєбйата остаточно обкурилися в своїй Голландії,ну, і відповідну музику почали грати. Новий альбом The Gathering лежить у площині якогось чіл-ауту чи даунтемпо, пардін, не дуже розбираюся в цих новомідних напрямках елєктронної музики, але елементи тріп-хопу й лаунжу тут точно наявні. Копнувши глибше - прочитав прес-реліз - виявилося, що половина пісень цього релізу це переосмислені переграння треків з альбому 2012 року. Ну, але ж звиняйте, це вже зовсім інша музика. Не можна ж так ганьбити славетне ім'я дум легенди. Я розумію, що комерція і всьо таке, але ліпше було вивіску змінити, якщо вже йти на такі докорінні зміни. Коротше, вердикт: для любителів лайтової елєктроніки пайдьоть, для шанувальників олдової думової творчості гурту - спалить і забить!

Mournful Gust - For All The Sins (2013), Melodic Doom/Death Metal

Не хотів поспішати з передчасними висновками, тому переслухав новий альбом Mournful Gust кілька разів та почекав певний час для переосмислення. Відразу скажу, що підходив до ознайомлення з цим релізом без особливих завищених очікувань, тому, сподіваюся, що моя рецензія буде об'єктивною. Скажу відразу прамо - новий доробок не перевершив The Frankness Eve п'ятирічної давності. Ні, ну, звичайно є хороші речі й на For all the Sins, наприклад, синглова відкривачка Sleeping with my name або драконіаноподібна Until I'm bright, але загалом ця робота, на мою думку, слабша. За п'ять років можна було й кращий матеріал накопити. Так, наприклад, Keep me safe from the emptiness взагалі якось випадає із загальної музичної канви, таке враження, що цей нуднуватий фюнералоподібний трек взятий із нєізданного матеріалу проекту Autumnia. Непогані есперименти з жіночим бек-вокалом вдалися в композиціях This Drama will be the last та Your white dress, але знову ж таки, в емоційно-мелодичному плані ці треки програють альбому 2008 року. Кульмінацією платівки є Let the music cry, на якій Влад показує різномаїття відтінків свого чистоголосого потенціалу. Фінальним треком є кавер на Rainbow eyes славетного R.J. Dio (доволі вдала спроба), очевидно, Шахін так проникся талантом цього дядька, що створив Words of farewell (найексперементальніший трек у контексті стандартної творчості Mournful Gust) у подібному ключі. Отже, якщо це і був натяк на "модель нового відінєя того, що прінято називать doom/death metal", яка із прес-релізних слів самого Шахіна мала би нас удівіть, то цього не сталося. Mournful Gust видав доволі цілісний професіональний реліз у своїх кращих традиціях, з дещицею новизни але без кардинальних новаторських експериментів. Ну,й на тому дяка їм.

слухаємо, складаємо своє ісібісте враження

кліп-новела в чотирьох частинах на сингловий Sleeping with my name для тих, хто ще не бачив

Sopor Aeternus & The Ensemble Of Shadows - Poetica (All Beauty Sleeps) (2013), Gothic Darkwave

Новий альбом всіма нами любімого Сопора вийшов вже більше місяця тому, а я лише тепер дозрів зі своєю рецензією. Певно, думали забув чи забив? - а ні. Як то кажуть: "краще пізніше..." Ну, перш за все, слід зазначити, що більшість треків на новому Poetica - переграння старих добревідомих нам композицій, текстова тематика теж не змінилася - все той же Едгар Аллан. Почитав відгуки громадськості - переважно схвальні, дехто навіть називає новий реліз "Сарабандою ІІІ", однак не погіджуся з цим твердженням, бо зовсім він не дотягує до шедевральної дилогії 1999 року. Це скорше сплав із Сарабанд та електронних фішок екмпериментального La Chambre D'Echo. У "Poetica" мені сподобалася камерність і виразність живих існтрументів; а не сподобалась - затягнутість, монотонність певних треків та порівняно бідніша оркестровка. Подейкують, що "Poetica" є першою частиною чергової трилогії, тому сподіваюся, що наступні частини порадують більше. До речі, в одному з інтерв'ю Анна Варні натякнула, що новий матеріал вже буде готовий в лютому 2014 року. Не так вже й багато часу лишилося. Отже, кі вівра - верра, як кажуть у нас на Волині :)

П.С.: найкращим треком на альбумі вважаю The Haunted Palace.

гребти альбум тут

The Vision Bleak - Witching Hour (2013), Gothic Metal

Кілька слів про 5-ий номерний альбом від The Vision Bleak: загалом нічого особливого. Думаю, вас цей альбум теж нічим не здивує. Хлопці продовжують гнути свою лінію хоррор металу. Цього разу за тему обрали культ відьми в різних культурах. Тут вам і згадка про бабу Ягу, і про Банши, і про відьму людожерку з казки братів Грімм. До речі, на останню талановитий Fursy Teyssier (Les Discrets) зробив чудову анімацію в стилі Гензель і Гретель (нижче даю посилання на відеокліп). Щодо музичної складової, то якраз готики я тут щось не відчув, це скорше можна назвати dark metal з елементами трешачка. Найцікавішою здалася мені композиція The Blocksberg Rite з неочікуваними флейтовими пасажами :)

посилання на альбум

відеоробота

EXXASENS - Satellites (2013) / Post-rock, space rock

Молодий іспанський колектив, що стрімко вірвався у пост рок простір всесвіту зі своєю космічною музикою, вже встиг здобути славу та прихильність багатьох поціновувачів пост рокової музики, видає на-гора четвертий номерний альбум. Здається мені, фани творчості Exxasens не розчаруються. На Satellites стало ще більше спейсу, проте менше металевого присмаку, який повністю закутаний в електроніку. Ну, давай вмикай, і палєтєлі!

сімпатічний прев'ю кліпєц

увесь альбум

The Polar Dream ― Kiev (2013), Post rock/Instrumental

І ще один приємний сюрприз - це новий альбом від мого минулорічного відкриття - пост рок колективу із Мексики The polar dream. Дуже світла, добра й приємна музика в цих хлопців. Більше й нічого додати. Наявність дзвіночків-кілікільчіків та фортепіано наштовхують на порівняння з Яном Тірсеном. А взагалі, ці месиканці грають доволі поліфонічну та мультиінструментальну музичку, що не може не радувати-милувати вухо справжніх меломанів.

тут забирайте альбум, який, до речі, зветься Київ, невже планують до нас приїхати?

лайв відео хлопців у ділі

Týr - Valkyrja (2013), Progressive Viking Metal

Тир як Тир, ну, геть не впечатлів. Начитавшись схвальних відгуків про новий альбум цих вікінгів із Хварерських островів, завищив їм значно планку. Нє, ну, порівняно з попередніми альбумами Valkyrja, може, й менш прогресивна, але мелодика всеодно не вражає. Хотілося кращого. Після першого прослуховування вдруге прогнати реліз не тягне. Тому таке, только для істінних хванів гурту даний ЦД буде в радость і мйод.

посилання

Russian Circles - Memorial (2013), Post-Metal/Post-Rock

Юхууу! Зустрічайте новий, 5-ий номерний від чиказьких пацанів! Russian Circles для мене знакова група, яка відкрила мені світ поц-мітолу своїм альбомом Geneva 2009 року. Оце була якість! Звісно, через суб'єктивні міркування новий Memorial не поставлю на один щабель якості з першими трьома релізами гурту, але зважаючи на провальний, невиразний Empros 2011, після виходу якого я навіть списав Russian Circles з балансу якості, новий доробок видається дуже хорошим. Ну, є щось таке приємне у музиці цих парєньков. Монолітний такий пост мітол із еталонними для стилю, як на мене, ударними і такою наче трохи ембієнтною атмосферою. Коротше, доволі вдалий але короткий реліз. Повертаю гурт у ранг якости!

тут качайте

Hypocras - The Seed Of Wrath (2013), Folk Metal

Ловіть ще один цікавий реліз! Не міг не впарити вам хоч трішки свіженького новенького фолк металу. Знаїмтеся - Hypocras молодий фольк мітол гурт із Женеви. Ні-ні, категорично я не згіден з тими, що проводять паралелі з їх іменитими земляками Eluveitie. Для мене це зовсім різний метал і, тим паче, зовсім різний фольк. Hypocras є значно мінімалістичнішим як у плані інструментарію, так і в плані саунду. Звучить музика цього симпатичного колективу дещо архаїчно (принаймні гітарне звучання дуже подібне до МДМ-у десятирічної давнини - без усяких наворотів-викрутасів - класично), але окремо відзначу партії флейти - вони тут хліб і сіль, решта інструментів просто акомпонемент. Давно я не чув такої рєзвой бароккової флєйточки, місцями аж повіяло духом легендарних Dark reality. Одним словом - просто, но са вкусом!

негайно качати (шкода, поки лише є 128кбс., але якість та гучність звучання пристойна).

Claim The Throne - Forged In Flame (2013), Melodic Death/Folk Metal

А ось вам свіжий мелодетовий реліз із самої Австралії. Ну, думаєте екзотік? Та якось ні. Все доволі типово і стандартно. Просто Claim the Throne майстерно об'єднали в один хвлакон все те, що ви вже чули багато разів. Я тут відчув вплив Ensiferum, Turisas і навіть деякі нотки українсього Holy Blood (переважно в чистих чоловічих вокальних даних, які мені дещо нагадали отця Фєдю) + купу скандинавських мелодетових команд. А жіночі вокали, навпаки, доволі хороші саме для такої музики, та й тьотка така сісяста на відео. Найкращий на альбомі, певно, однойменний з альбомом трек, в якому і є вся есенція сьогочасного Claim The Throne - mdm основа, небанальні клавішні партії, різномаїття вокалів, зміна ритмів, кач, напір та мелодика. Та й загалом, композиторські здібності в цього колективу хороші.

Насолоджуйтеся

CH.SH (Чумацький шлях) - Lorela (2013), Ethno rock

У наших строях поповнення! Представляю вам дебютну роботу молодого але вже знаного (правда, в не дуже широких колах) хмельницького гурту Чумацький шлях, який був заснований у 2008 році та вже встиг пограти на багатьох українських і не тільки фестах. Перше що впадає в очі - то вокаліст-акардеоніст, можна це вважати візитівкою гурту. Саме по ньому я їх і запам'ятав. А загалом музику ЧШ я би охарактеризував як сплав вже добре відомих українському слухачу гуртів Кораллі, Мерва і Карна. Особливо відчутний вплив останніх, більше того, навіть якість звучання та зведення, ну, геть схоже на карнівське. Взагалі альбом трохи короткий, якось мало хлопці матеріалу напрацювали за 5 років. Відкидаємо інтро, 2 народні пісні (хоча іспанська El Pastor доволі приємна) і маємо лише 7 повноцінних треків. Ну, все ж таки це дебют та ще й фольк-роковий. Тому я лише радий, що в нас з'явилася ще одна в такому любому моєму серцю жанрі!

ознайомлюємося й качажмо тут

Kataklysm - Waiting For The End To Come (2013), Melodic Death Metal

Воістину легендарна канадська група, яка знайшла свій стиль, свій почерк і хвасон, нащупала ту тонкую грань між брутал і мелодік детом і ось вже понад 20 років майстерно балансує на ній, не відпускаючи прихильність як олдових брутальних фанів, так і нових фанів-мелодистів. І це їй вдається дуже майстерно. Новий альбом катаклізмівців - це традиційна фірмова подача, кач, смачний гроул + мелодика. Думаю, хлопці варті вашого почтєнія й уваги.

посилання на альбум

апокаліптичний кліп на пісню Elevate прілогаєцца

Satyricon - Satyricon (2013), Black Metal

Ой, не той Satyricon, ой вже не той! Нє, ну ясно, що Nemesis Divina зразка 1996 року годі було й чекати, але ж могли зпродукувати щось в дусі поереднього The age of Nero. Здулися рєбята, це вже не блек, а якийсь монотонний депресів рок з бластбітами. І звучання якесь приглушено пластмасове, совсєм нє мйод! Тут треба або прєкрощать це непідібство, або щось радикально міняти. Для прикладу, було би дуже неплохо, якби наступний альбум Satyr-a звучав як трек нумер 5 Phoenix, який вирізняється новизною і зрілістю на загальному нудному тлі нового релізу норвезької блек лєгєнди.

качаємо для ознайомлення

Turisas - Turisas2013 (2013), Progressive Folk Metal

Щось я вже й почав підзабувати цей колись дуже бодрий і епічний колектив. Аж тут на тобі - свєжайший палучай!І сказати, що Turisas змінився - то сказати нічого. Гарячі хвінські парубки докорінно змінили своє звучання. Такого повороту, певно, не очікував ніхто. Але не зважаючи на плювотиння старих хвенів гурту на цей новий доробок, нє побоюсь заперечити і ствердно заявити, що Turisas2013 (дуже оригінальна назва) є супер вдалим альбомом, на якому поєднано безліч напрямків, відтінків, стилів і т.д. Відзначу 2 найразючиші зміни: по-перше, у записі цього диску взяв участь цілий оркестр, по-друге, домінуючими і основними тепер є чисті вокали. До того ж фолькова складова стала значно слабкішою, однак музика Turisas збагатилася іншими штучками-дрючками. Важко це все загнати у якісь конкретні музичні межі. Але найвідчутнішим є вплив лєгєндарних Bal-Sagoth (від цього гурту тут дух бойової епічності та певна прогресивність); ще дуже подивувало мене вдале вкраплення ретро сімфорокових мотивів а-ля Queen, крім того на альбомі також присутні елементи блюзу, гевві, трешу і навіть клезмеру -ібілдіть не встать. Коротше, музична палітра, ну, дуууже барвиста, і думаю, кожен для себе знайде в ній щось вкуснєнькоє. Бон апеті, шанівні мої!

сцилочко тут

God Is An Astronaut - Origins (2013), Post-Rock

Ледь не прогавив новєйший альбом "астронавтів". Лєгєнда дала о сюбє знать зненацька. Але що я вам хочу сказати, що очінь і очінь трудно зара живеться лєгєнді, бо молоді мілікосіси вже дуже наступають на п'яти, а деякі вже й носки відтіптують. Я маю на увазі, що здивувати і зачепити зараз якісним пост роком дуже складно, навіть такій легенді якою є God is an Astronaut. Ну, то шо зрештою являє собою цей новий альбом?! А я вам скажу так - то є поєднання ембіентності та дрім попу від M83 з єлектронно-інструментальним пост роком 65daysofstatic + спейсовий антураж. Ось таке особисто в мене склалося враження після кількох прослуховувань Origins. Ну, той ліпше вам самим послухати і погодитися чи не погодитися зі мнов.

П.С.: четвертий трек - хітяра.

посилання

Pelican - Forever Becoming (2013), Post-Metal/Rock

На днях мій плаєр вмер, і останнім на ньому звучав новий альбум Пелікана! Але сьогодні сталося чудо - музичний девайс воскрес і дав мені можливість знову насолоджуватися музікою! "Forever becoming", 5-ий номерний альбом цих видатних іллінойських музикантів, приємно порадував. Не так щоб супермега, але доволі рівний та приємний альбум. Однозначно можна сказати, що Пелікан пом'якшав, він вже не такий жорсткий та брудний. Пост рок складова значно зросла, та і мелодики стало більше. Найсильнішими треками для мене виявилися Deny the Absolute, Threnody та Perpetual Dawn. Коротше, є ще в Пелікана яйця, рано йому йти на пенсію.

оцінити тут

65daysofstatic — Wild Light (2013) / post-rock, electronic

Опа! А ось і новий альбум від мейбішівілівських кумирів! Хітів зразка Radioprotector я на ньому не почув, на жаль, але всеодно "Дике світло" порадувало якісним матеріалом. Загалом відчутний ще більший крен в сторону електронщини, проте й пост року теж вистачає.

Качаємо, вникаємо

Anneke Van Giersbergen - Drive (2013), Atmospheric/Melodic Rock

Талант є талант. Це я про новий альбум видатної рок/метал діви Anneke Van Giersbergen, яка в черговий раз довела свою профпридатність та високу майстерність. Звісно, ми можемо згадати заслуги цієї чарівної жіночки в контексті творчості The Gathering, однак не будемо ностальгувати, бо Anneke й нині звучить дуже привабливо і цікаво. Ще в 2007 році, коли вона покинула легендарну doom metal групу та створила власний проект Agua de Annique, думаю, майже ніхто не сумнівався, що така талановита ісібистість не пропаде. Anneke випустила 3 альбоми під вивіскою Agua de Annique, в які ввійшли пісні написані нею ще за часів співпраці з The Gathering але через певні обставини так і не потрапили на релізи дум команди. А в 2012 році голандська співачка перейменовує свій проект і називає його власним іменем. Разом з назвою змінилася й музична складова. Якщо Agua de Annique була більше ліричною, атмосферною, я би навіть сказав, певною мірою етеріальною, то з 2012 року Anneke почала звучати мейнстрімово, пропонуючи слухачам мелодичний рок з певною долею атмосферіку. Але як би не мінялася музика цієї легендарної співачки, вона завше чимось чіпляє, приваблює. Ось і свіженький "Drive" не став винятком. Альбом слухається дуже легко і невимушено. І не потрібно тут шукати складних соло пасажів чи прогресивних штучок, просто увімкніть патіфон і насолоджуйтеся приємним хітовим мелодійним роком!

інджойте і буде вам радість

П.С.: і вже 23 листопада фани зможуть відвідати сольний концерт Anneke в Києві та зацінити воочіє легендарну метал діву.

Autumnblaze - Every Sun Is Fragile (2013), Melancholic Dark Metal/Rock

Один із найочікуваніших мною альбомів осені! Autumnblaze для мене особлива команда, яка стоїть і творить якось осторонь від усіх; має своє унікальне звучання та атмосферу. Та й вокальні дані Маркуса Балтеса теж важко сплутати з іншими. Ось і цього разу німці порадували своїм меланхолічним металом з мега осіннім настроєм. Реліз відбувся дуже доречно у часовому плані. Осінь в розпалі - музика "Осіннього полум'я" в темі! Є тут і депресивні нотки, і елементи шугейзінгу, і навіть скрімові вокали. Тому як старі, так і нові фани гурту повинні оцінити цей чудовий альбом. Приємного вам прослуховування і насолодження якісною осінньою музичкою. посилання на альбом

Empyrium - Into The Pantheon [live] (2013), Dark/Symphonic Folk Metal

Зроблю виняток і трохи пропіарю новий лайвовий альбом Empyrium. Чомусь думав, що цей видатний гурт вже давно відійшов у небуття, адже останній номерний реліз датований далеким 2002 роком. Але виявляється, що німці й досі грають і до того ж планують випустити нарешті новий повноцінний альбум. А поки вашій увазі пропоную перший офіційний концертний ЦД гурту, який був записаний під час виступу Empyrium на Wave Gotik Treffen у 2011 році, але лише тепер виданий та є доступним широкому загалу. Окрім відомих хітяр альбом також містить дві абсолютно нові пісні "The Days Before the Fall" та "Dead Winter Ways". Ще один цікавий хвакт - це спеціально запрошені музиканти, а саме: Fursy Teyssier (Les Discrets) виконує деякі партії басу, а Neige (Alcest) та Jochen Stock (Angizia) - акустичної гітари.

Всім емпіріумським хванам смакувати!!!
посилання

Donis - Bars Bars (2013), Neofolk/Post-folk

А чи доводилося вам раніше слухати литовський неофолк?! От і я відразу теж не пригадаю. Окрім знатної фолк-рок хформації Atalyja більш нічого литовського відразу не можу пригадати. Тому неабияким відкриттям для мене став новий альбом (як виявилося пізніше 10 номерний) литовського композитора Донатаса Бієлькаускаса. І як це я міг пропустити творчість цієї талановитої людини? Правда, дещо ознайомившися з історією Donis, виявилося, що спочатку Донатас тяжів більше до електронної музики і лише з часом прийшов до живого звучання з використанням великої кількості етнічних існтрументів. Але не будемо заглиблюватися в історію, ліпше перейдімо до свіжачка "Bars Bars". Як повідомляє прес-реліз Donis-a, до записання нового альбома Донатас вперше залучив свого малолітнього (7 років) сина, який виграє на перкусіях та якихось глиняних трубках. Правда, цього разу проігнорував свою дружину, яка на попередніх релізах виконувала жіночі вокальні партії. Але й без неї альбом просто зачаровує. Це дуже спокійна, гармонійна і надзвичайно мелодична музика. Литовський сімейний неофолк чіпляє. Дуже рекомендую.

сцилочка тут

Jesu - 2013 Every Day I Get Closer To The Light From Which I Came / Ambient / Drone / Experimental / Post-Rock / Shoegazing

Цього разу британці Jesu не здивували, але й не розчарували. Знову маємо чудову порцію тягучого гіпнотизуючого музичного полотна. Це якийсь магнетизм, чіпляє і не відпускає. Хтось називає їх музику дроном, хтось ембіентом, а деякі - й пост металом. Я би охарактеризував свіжий альбум як лайтово присладжований пост рок з дрім-поп вокалами. Ну, зрештою немає різниці як його називати. Це просто приємна і ненапружна музичка для відпочинку.

Зазнаємо втіхи

Vàli - Stein Og Bark (2013), Dark Folk

Vali - фольковий ванмен проджект гітариста норвезької дум метал групи Skumring, який був заснований ще в далекому 2003 році. Після демки 2004 року було довге затишшя, і лише тепер музикант спромігся випустити свій перший повноцінний реліз. До участі в альбомі залучив ще кількох колєг, які грають на скрипці, флейті, віолончелі, а також вокалістку Skumring. І я вам скажу, що результат вийшов дуже смачним, давненько я не чув такого якісного мелодійного дарк фолку. For all Empyrium fans - must have!!! Вері лірік енд роментік мюзік!

качаємо

In Extremo - Kunstraub (2013), Folk/Medieval Metal

Не хотів поспішати з висновками, тому й не писав так довго про вихід у світ нового альбому In Extremo. Прослухав його багато разів, переварив, так сказати, і нарешті дозрів зі своєю оцінкою щодо даного релізу. Отже, якщо коротко - то "Жертва мистецтва" - слабкий альбум, як не прикро це визнавати. Маючи гіркий досвід із завищеними очікуваннями і, як наслідок, великими розчаруваннями, у даному випадку великих надій на суперякість не покладав, можливо, тому й сильного розчарування не відчув. Але після першого прослуховування був неприємно вражений, бо із 12 треків у пам'яті лишився тільки сингловий Feuertaufe, який передував виходу альбому. Аж ніяк не очікував, що ця пісня буде однією з найхітовіших, бо дуже вона примітивна. Та виявилося, що й інші треки не кращі. Тут копнемо глибше: в усіх піснях альбому (а сутрктура в них фактично однакова), як на мене цікавою (мається на увазі у мелодійному плані, а також у плані певної непербачуваності) є лише програш, який передує останньому приспіву. Основні ж запили заспівів та мелодії приспівів доволі одноманітні і бездушні якісь. Композиторська майстерність In Extremo виявилася програшною в порівнянні з народним середньовічним авторством. На жаль, група остаточно скотилася в, так званий, мейнстрім. "Kunstraub" (певно, не даремно мені постійно хочеться написати Кunsttaub - "пусте мистецтво") став першим альбомом In Extremo, на якому особисто я не почув жодної середньовічної мелодії, тому з опису жанру однозначно можна викинути medieval, а натомість додати "гітарно-волиночна трясовина", як хтось влучно охарактеризував цей альбом на metalarea. Після такої порції критики додам трохи оптимізму, все ж таки, не будемо однобоко судити. Певно, група змінила орієнтири, пріоритети, які тепер спрямовані на здобуття ще більшої популярності. І щось мені підказує, що на весняному концерті в Києві вони зберуть ще більше людей, ніж восени 2011 року. Бо така музика наживо качає, легко сприймається і все ж таки має, хоч і доволі примітивну, але хітовість.

Найкращі треки на альбумі: Gaukler, Lebemann, Die Beute та вищезгаданий Feuertaufe. увесь альбум тут

Alma Eterna - Siempre Libres (2013), Folk Heavy Metal

А ось вам трохи екзотіка! Презентую нове ім'я - Alma Eterna - це південноамериканський гурт із Болівії. Щоправда, не багатьом він буде до душі, а лише тим, хто хванатує від ретро гевві та істинним любителям і колекціонерам рідкісного фолку. Ритм секція та гітарне звучання чимось нагадують Iron Maiden зразка 80-х, але то таке, головне, що найкраще прописані фолк існтрументи, і вони фактично в кожній пісні грають домінуючу роль. Отже, любителі сампоні та кєни на гевві метал підкладці нє прахадітє мімо, решта - дасвіданья!

качнути й ознайомитися з екзотікою тут

Craving - At Dawn (2013), Melodic Death/Black/Folk Metal

Ну, а якщо скучили за чимось бадьореньким, то цей реліз для вас. Другий номерний альбом від німецького Craving порадує напором, енергією, шквальними бластбітами, ліричними акустичними гітарними вставками і лірикою на трьох мовах: російською, англійською та німецькою. Івану Чєртову (емігранту з Піцєра) і Ко. вдалося перевершити свій минулорічний дебютник, який, до слова, теж був дуже хорошим. На додачу приємним бонус треком є кавер-пародія на цьогорічний хіт-переможець Євробачення "Only Teardrops" данської співачки Еммелі де Форест. увесь альбом скачати тут

Ellende - Ellende (2013), Post-Black Metal

Юх-юх-юююх! Ось вона, мегаякість! Ну, нарешті! Однозначно в топ року! Дарма, що більше місяця ігнорував цей альбом, бо сплутав назву із французьким ембіент-неокласік бендом Elend. А як виявилося, австрійський Ellende це вам не Elend і ніякий не ємбієнт, а от неокласіка тут дуууже багато, да такого, що аж за душу бере.Ех! Будучи хвактично ван мен проджектом нєкого Лукаса Гоша, який залучив до запису альбому скрипічне тріо: скрипку, віолу, віолончель, Ellende презентує нам смачнючий шматок пост блеку з депресивними нотками, повністю закутаного в неокласичну струнну оболонку з камерним звучанням. Кристалічно чисто, чітко і виразно, без шугейзінгової каші. Цілих 43 хвилини бомбезної якості!!! Стронглі рікомендид бай мі! Качати і хванатувати всім!!!

забрати альбум тут

MacAllister Project - Profecias De Un Nuevo Mundo (2013), Heavy/Power/Folk Metal/Rock

А ось вам другий номерний опус від екс-учасників нєбєзізвєсного Saurom Lamderth. Ну, можна лише похвалити Джона і Франка, які удвох лупашать не гірше, ніж раніше колєктів із 5 осіб. Добре, що проект не виявився одноальбомним, і хлопці продовжують творити. Рекомендую цей реліз всім поціновувачам Saurom, Saurom Lamderth, Mago de Oz, Ars Amandi та й іспанського folk power загалом.

P.S.: сюрпризом йде бонусний трек - кавер на саундтрекову пісню "Джанго" із минулорічного спагетті вестерна "Джанго вільний".

Отже, не напружуємося й інджоїмо лайт спеніш мюзік

Harpyie - Willkommen im Licht (2013), Folk Metal

А цю групу я приберіг для вас ще з минулого року.Зустрічайте нове ім'я - Harpyie. І знову medieval, і знову Німеччина. Їх дебютник 2012 року видався мені не зовсім досконалим і відшліфованим, тому й не писав вам про нього. Але за рік хлопці явно додали: як в плані якості звучання, так і в плані якості самого музичного матеріалу. "Черговий клон In Extremo", напевно, подумаєте ви. Але це не так, ну, хіба що волинки й дудки їх творчість об'єднують. А вокальні партії особисто мені більше нагадують Saltatio Mortis і Morgenstern. А ще в Harpyie є чудова скрипачка із колись знатної Finisterra, яка, хоч і в годах уже бабйонка, але, судячи з кліпів, зажигає ще, дай Боже, та й партії скрипки в неї доволі цікаві. Зміна барабанщика теж пішла на користь. Однозначно новий драмер вніс свіжості і додав більше качу. Та й взагалі, здається, Harpyie знайшли своє обличчя серед тонн подібних одна на одну medieval metal групп. Я би охарактеризував стиль цих німців не просто folk metal, а nu medieval metal, або ще влучніше - modern medieval metal core. Ну, сподіваюся, заінтругував вас такими стилістичними термінами, тому негаймо часу - впєрьйод! альбум тут

Mael Mórdha - Damned When Dead (2013), Folk/Doom Metal

А оcь ці тіпки ще жодного разу не підвели, ну, просто красавці! Таких ні з ким не сплутати! От і на своєму четвертому номерному альбомі знову нам видають шикарну суміш традішнл думу з постметалевими рифами. А делікатна ненав'язлива айріш флейточка все це діло прикрашає гарними мелодичними мотивами. Епічно, потужно і мелодійно! Думаю, заслужено можна віднести цей реліз в топ десятку дум метал альбомів 2013 року.

Насолоджуйтеся