І знову свято на
вулиці зігхайлів! Сьомий номерний повноформатник від лєгєнди українсього
ой-РАК-у вийшов у світ! Чесно кажучи, після провального Invictus і доволі
посередньго Слово, я не очікував, що Арсеній Білодуб видасть тепер щось краще.
Та й досі вважаю, що найкращим у творчості гурту був альбом 2006 року "...
і мертвим, і живим, і ненародженим..." А що ж новий реліз? "Братство
Сумління" - однозначно кращий, ніж два вищезгадані попередники 2010 року.
Цей альбом ознаменував 25 річницю гурту, яку Сокира Перуна відсвяткувала гучним
концертом наприкінці квітня у Харкові. До слова, у тому дійстві взяли участь
також Кому Вниз та Nokturnal Mortum, а Середа навіть виконав спільно з
Білодубом пісню "Птаха на ймення Nachtigall". А вже на початку травня
ЗМІ повідомили, що лідер УНС, нєкій пан Кривошеєв повідомив про створення у
Харкові Націонал-соціалістичної партії. Тому можна припустити, що новий альбом
СП буде цікавим не тільки для пересічних металоманів, а й для людей, так
сказать, ідейних. Тематика текстів вже традиційна. Проте цього разу вона
охоплює ширші часові межі: від короля Данила до Рудольфа Гесса. У музичному
плані теж без особливих змін - все той же вайт павер, іноді зустрічаються
трешові і навіть амоамартівські рифи, є трішки волинки і сопілочки. Коротше,
ідейним і не дуже ідейним ознайомитися рекомендую, а там вже самі складете своє
враження.
П.С.: місцями сильно напружує акцент Білодуба, у стилі а-ля Юлії Валадимирівни.
посилання
П.С.: місцями сильно напружує акцент Білодуба, у стилі а-ля Юлії Валадимирівни.
посилання
Немає коментарів :
Дописати коментар