А
ось і колєгі Tristania по цеху теж не забарилися з новим альбомом. Ну, і що ви
думаєте? Чи дав гідну відповідь Мортен Веланд своєму колишньому колективу?
Прослухавши разок Perils Of The Deep Blue, можу сказати, що ні. Для мене
Sirenia вже не торт. Цей попсо-пискливий голосок Ailyn вже на середині
прослуховування почав мене добряче напружувати, чесно кажучи, з неабиякими
труднощами дослухав до кінця цей понад 70-хвилинний опус. Ситуацію не рятує ні
по-старому якісний гроул Веланда, ні симфо складова, що нагадує колишню
Tristania, ба, навіть вкраплення додаткових інструментів (мандоліна, укеле,
флейта, навіть терменвокс). Всеодно загальне муз полотно має шаблонний вигляд,
безхітовий, безликий, правда, гарно записаний. Але ж іноді здається, що слухаєш
якусь попсу на підкладці з тяжких гітар та електронних драмів. Пічаль! Не знаю,
може, після другого прослуховування зміню свою точку зору, але поки альбом геть
не впечатлів! Ану ж зацініть і ви, може, у вас інше враження складеться?!
Немає коментарів :
Дописати коментар