Цікаво, а якби Anathema грала таку музику від самого початку, чи обговорювали б
тепер її
творчість на
металфорумах? Так само цікаво, а чи здобув би гурт славу, скажімо, Radiohead,
Muse чи хоча б Sigur Ros, музінфлюенцій яких стає все більше у пізніх альбумах
Anathema. "Distant Satellites" став закономірним наступником двох
попередніх альбомів гурту, тому особливих охів-ахів не викликає, та й в
емоційному плані, як мені здалося, дещо програє "Weather Systems".
Проте брати Cavanagh не стоять на місці і виділили трохи місця
експериментам на новому альбомі, а саме у останній його третині, де
стандартна ритм секція була замінена драм машиною
та доповнена всякими електронними штучками. Дещо незвично сприймати таку
Anathema, тому найбільше в емоційному плані сподобалася вже звична форма
звучання до шостого треку включно, ну, а експерименти, хоч і дещо революційні
для гурту, але загалом відрази не викликають. Вам судити та оцінити. Але вже
тепер можна сказати, що цей реліз, як і у свій час попередні альбоми
гурту, цілком справедливо може потрапити в топ року.
Немає коментарів :
Дописати коментар