Альбом, у
принципі, очікуваний мною, але не виправдав усі мої сподівання. Після
нашумєвшого минулорічного дебюта "Roots", який отримав купу
позитивних рецензій, цей британський ванменбенд чомусь вирішив змінити свою
вивіску з Arsaidh на Saor, типу простіше вимовляти для народних мас. Коротше,
свій новий альбум Енді Маршал вже випустив від імені Saor.
"Aura" продовжує розпочате на "Roots" і нічим особливим від
нього не відрізняється. Я дуже надіявся, що новий реліз матиме краще звучання.
Це єдине, що мене асабисто напружує в музиці Saor. Ну, як так у наш час такий
гавьонний саунд накручувати (не розумію я цієї данини олдскулу чи, як ще
кажуть, "во благо атмосферності". Скрипка і флейточка
відлунують дупським ефектом large hall, ритм гітара кашою маже. Ех, побільше би
чоткості та виразності, можна би було в альбоми года, а так виходить, що
прекрасна мелодика замотана в якийсь лаваш з брудним кашо-фаршем.
Однак качаєм
Немає коментарів :
Дописати коментар