Ні-ні, це ще не та пост-пасхальна
суперновинка, про яку я згадував. Її лишимо трошки на пізніше, бо ще в гарній
якості не виклали в мережу, а ріп із шлакозвуком не хочеться слухати, щоб не
зіпсувати враження. Тому набираюся терпіння та потримаю ще інтригу. А натомість
пропоную зацінити новий альбум від звьойздних Nightwish. Сподіваюся, що мажори
із Nuclear Blast не попросять видалити цей пост, все ж таки, трохи паузу
витримав - альбум вийшов майже місяць тому. Ну, а що ж можна про нього сказати?
У складі гурту знову сталися зміни. Очевидна плинність кадрів на посаду
вокалістки. Цього разу її місце посіла Floor Jansen, яку любителі сімфонік
металу знають як пєвічку нідерландського колєктіву ReVamp. Особисто мене вона
геть не впэчатліла, Anette Olzon (що вже й говорить про Tarju) були значно
кращі. А ще у гурт влився новий персонаж - фольк мультиінструменталіст Troy
Donockley. Це скорше позитивний момент, бо якби не його дудєлкі та волинки, то
Nightwish скотився би геть у занудний сімфо готорок. "Endless Forms Most
Beautiful" павером назвати важко, це якийсь трендовий сімхво хеві рок із
фольковими мелодіями. Знову ж таки не вистачає хітовості: прослухав альбум три
рази поспіль і запам'ятав лиш півтори мелодії. Ну, не годиться же так для гурту
з таким іменем. Тим паче, що здатність зробити щось краще в них є, про що
свідчив попередник "Imagenaerum". А в даному випадку правильніше буде
говорити про самоплагіат, бо нових ідей немає, а ті фолькові елементи чомусь
часто попахують душком Amorphis. для статистики/download
Немає коментарів :
Дописати коментар