Разів зо п'ять послухав новий реліз (до речі, п'ятий номерний) Альцеста і так і не зрозумів, чи він мені сподобався. Але спершу про обкладинку - зображення японоподібної особи жіночої статі викликало певне здивування. Як виявилося, цей альбум Neige написав під враженнями від перегляду аніме "Принцеса Мононоке", а японське слово "Kodamа", яке дало назву платівці, означає "дух дерев" або "ехо". Ну, наче з передмовою закінчив, тепер, власне, про музику. На радість всім олдовим фенам гурту Alcest фактично повернувся до витоків. Знову чуємо блекгейз зі скрімами, а не приторний дрім-поп, як то було на "Shelter", хоча солодкий шелтерівський присмак лишився. Із новизни: частково електронне звучання клавіш, зокрема у заголовній композиції, гітарна акустика подекуди нагадує Cure, тремольні партії за атмосферою стали подібні на Mono (недарма у них спільний концертний євротур на підтримку своїх свіжих альбумів). Ну, а так-то всьо папрєжнєму. От тільки лонгплеєм якось і важко назвати цю платівку, бо якщо відкинути ембієнтоподібну "Onyx" та бонусну аморфну бриньчалку "Notre Sang et Nos Pensées", то загальний час звучання складе менше 40 хвилин. харошого панємножку/download
Ця сторінка повністю присвячується музиці. На радість і в кайф усім справжнім меломанам. Для кожного, кому музика – не просто набір звуків, а стан життя і спосіб мислення. Тут ви знайдете рецензії на новинки вітчизняної та закордонної музики. Специфіка рецензування – жива комічна суб’єктивна форма, збагачена різноманітними лексичними та стилістичними засобами. Отож, гайда в безмежний світ музичних відкриттів!
ShareThis
Підписатися на:
Дописати коментарі
(
Atom
)
KODAMA (2016)
ВідповістиВидалитиОцінка «КіЖ»: @@@@@
Есенція: наша кров і наші думки.
Одного сумовитого надвечір’я епохи студентського безчасся автор цих рядків підіймався ліфтом на шостий поверх гуртожитку разом із молодшим колегою, котрого незабаром вигнали з університету через погані оцінки. Якоїсь миті він чомусь сказав мені: «Сьогодні я зрозумів, що жити — треба!» Не знаю, що саме навіяло хлопчині такий оптимізм, одначе восени 2016-го для тисяч людей спонукою до життя стали сім композицій LP «Відлуння»: ніжно-металевих, складно-простих, похмуро-світлих і таких, які, по суті, завершують історію шугоблеку на піковій точці. Немовби ліфт піднявся на найвищий поверх, а далі вже нема куди їхати.
Роднік іссяк :)
ВидалитиНіби й нічого нового, та все ж це та музика, яку ти шукаєш та якої потребуєш. Мені після Pg.lost довго ще, мабуть, не заходитиме інший поц-рок, адже він прийшов у моє життя в 2012 році і з тих пір закріпився. Alcest, однак, зачепив. Тепер треба прослухати альбом повністю.
ВідповістиВидалити