Te Deum - Reflexia (2022), Symphonic/Melodic Death Metal

Чекали на повернення легенди, і ось воно нарешті сталося. І не лише у концертному, живому, так сказати, варіанті, а й у цифровому лонгплейному записі.  20 років минуло з часу виходу попереднього альбуму Te Deum "Тлеющий мир" -  ціла епоха.  А тому очікування нового релізу були не те що підігріті, а геть кипіли. І настав цей день, і вийшла нова платівка легенди. І як це часто буває, через завищені очікування вона трохи розчарувала. Після парочки перших прослуховувань, лише останній акустичний однойменний з назвою альбому трек зачепив, решта - здалося доволі однотипним і нечіпляючим. Проте дав трохи часу на засвоєння матеріалу. І тепер можу сказати, друга частина альбому (починаючи із 6-го треку) доволі непогана. "Oblivion", "Misanthropy", "Death is Blind" дуже приємні треки з душком ностальгії. Проте відчуття однотипності не зникло, переважно через вокал, аж надто монотонний і бездушний, раніше у Te Deum гроул звучав яскравіше та емоційніше. Ну, але для олдфанів цей реліз у будь-якому випадку заслуговує на ознайомлення.

Golgotha - Mors Diligentis (2022), Melodic Death/Doom Metal

А це справді неочікувана знахідка. Здавалося би, за стільки років вже всіх європейських грандів одного з улюблених жанрів добре знаєш. Якось Іспанія асоціювалася в мене більше з геві й павером, а про існування Golgothа, яка ще з середини 90-х навалювала добротний death/doom, я і не знав або дуже призабув. У 2019 команда відродилася після 15-річного занепаду і заграла, як то кажуть, новими барвами. На новому релізі маємо добрезаписаний вінтажний готік дум-дет із двома фронтвумен вокалістками (екстрим та чистий вокали). Дуже тепле знайоме звучання, ностальгією так і віє. Місцями звучить наче змішали The Gathering із Opera IX. Якість.

Timor Et Tremor - Realm Of Ashes (2022), Pagan Black Metal

А цей німецький квартет я вже колись давно тут згадував. Грають дуже пристойний паган блек. Добре зіграно, добре записано. Матеріал дуже мелодійний і чіпкий. Німецька якість не підвела у черговий раз.

Eternal Solitude - The Gates Of The Beyond (2022), Death/Doom Metal

Доволі неочікуваний і хороший реліз із Бразилії. Eternal Solitude утворилися ще у далекому 1995 році, а видали свій дебютний повнограй аж тепер, у 2022-му. Проте у музичному плані - це матеріал наскрізь просочений духом кінця 90-х - початком 2000-х. Приємно слухається, навіть дещо ностальгічно.

Death Comes In Waves - Not Of This World (2022), Melodic Black/Death Metal

Не ново, не свіжо, але доволі мелодійно. А головне - слухається легко й ненав'язливо. Це другий номерний альбом німецької команди Death Comes In Waves. Побудований на стандартних шаблончиках мело-атмо блеку з рідкими вкрапленнями мелодету. Фоном йде дуже добре, навіть у деяких фрагментах геть чіпляє вухо ця щемлива тремоло гітарка. Рекомендую.

Drudkh - Всі Належать Ночі (2022), Black Metal

І знову харківський Drudkh привертає нашу увагу до творчості маловідомих українських поетів. Цього разу в альбомів використовується творчість репресованих сталінським режимом Яківа Савченка, Стапана Бена та Антіна Павлюка. Щодо музичної стилістики, то тут - без сюрпризів. Доволі очікуваний матеріал з фірмовим почерком і без жодних експериментів. Журба та смуток овівають, осінній настрій панує.

Therion - Leviathan II (2022), Symphonic/Operatic Metal

Мдаа, щось Therion не качає вже. Боюсь, що буде як у випадку із першою частиною "Левіафана", так і з цією новою другою частиною - тобто згодом не пригадаєш жодної композиції. Звучить якось надто рівно, що геть вухо не чіпляє, лише наприкінці альбому трохи звернули на себе увагу треки 8-10. Ну, і загалом симфонізму геть мало, геві є, оператік трохи є, ну, і душок ретро естради вже традиційно присутній у великій кількості. Розчарування від почутого, все ж таки, відчувається, лишився осадочок на душі.

Lost in Kiev - Rupture (2022), Post-Rock/Post-Metal

Черговий лонгплей від французів Lost in Kiev не розчарував, але нічим і не порадував. Не знаю навіть, що можна виділити у цій роботі. Непоганий мелодійний матеріал, фоном добре йде. Але чогось чіпляючого після кількох прослуховувань я так і не помітив.

Eolya - Hávamál (2022), Tribal/Ethnic Ambient/Ritual Ambient/Neofolk/Dark Folk

Дуже несподівана знахідка - французький мультиінструментальний ванменпроджект Eolya. Хлопчина видав реально якісний нордичний фолк альбум, нічим не гірший, ніж усякі там Heilung, Danheim, а, можливо, й кращий. Медитативний, магнетичний нордік фолк із класним вокалом і чіпляючими мелодіями. Треба брати у колекцію.

The V.O.I.D - Into The Void (2022), Progressive/Post-Rock/Instrumental

Випадково натрапив на такий приємний ліричний пост рочок. Якийсь невідомий британський інструментальний ванменпроджект, тому ніяких очікувань не було. А матеріал несподівано вразив своєю простотою, щирістю і душевністю. Дуже хороший осінній саундтрек. Просто чудово!

Vermilia - Ruska (2022), Atmospheric Pagan/Black Metal

Фінський ванвуменпроджект Vermilia повертається із другим номерним альбомом, ще ліричнішим і душевнішим, ніж попередній дебютний реліз. Дуже приємний прифолькований атмоблечок. Акустичні частини нагадали Empyrium. Не сподобалося лише накладання екстрим вокалу на чистоголосся. Як на мене, окремо ці вокали звучать краще. А так-то, платівочка вдалася, особливо добре зайшли треки 4 і 6. Рекомендую.

Ellende - Ellenbogengesellschaft (2022), Post-Black Metal

Чекав кращого від цього австріяки. Така гарна обкладинка альбому, із симпатичним кабанчиком. Ех, думав, і начинка буде смачна. Нібито й все на своєму місці. Середньотемповий мелодійний пост-блечок з акустичними вставками, фрагментами чоловічого чистоголосся з душком Empyrium і споукен вордом, однак доволі рівний. Як то кажуть, немає за що вуху зачепитися. Грає собі й грає, зовсім не відволікає - фоновий реліз.

а от відео хороше вийшло, щемливе

ColdWorld - Isolation (2022), Black Metal

Певно, пробудили й активізували цього німця події в Україні. Ще на початку березня він раптово вийшов із тривалої сплячки і видав інструментальний сингл з українською назвою "Весна". А вже у вересні розродився черговим лонгплеєм. Судячи із назв треків, альбум просякнутий пандемічними настроями. Звучить не депресивно, а скоріше просто меланхолійно. Скрипкові додають сумного шарму. Непоганий зразок постблеку - слухаємо.

Ars Onirica - II: Lost (2022), Melodic Doom/Death Metal

Надибав такий дум-детовий реліз із відголосками минулого. Це другий повний формат італійського ванменпроджекта Ars Onirica. Видно, що цей Алессандро ностальгує за золотими часами жанру. Матеріал як по формату, так і по запису ніби із кінця 90-х - початку 2000-х. Прогнав кілька разів, аж ностальгнув. На вухо дуже приємно лягає. Для олдскул фенів те, що треба.

Aeternam - Heir Of The Rising Sun (2022), Symphonic/Folk/Death Metal

А це чергова порція замісу симфо дету зі східними мотивами від канадійців Aeternam. Що можна сказати? Точно монументальний альбум, за пафосом і якістю звучання на рівні з цьогорічним Septicflesh. Але як і грекам, тут теж не вистачає чіпляючої мелодики. Є ліричні, доволі мелодійні фрагменти з орієнтал чистоголоссям в дусі Orphaned Land, є навіть теріонівський  симфонізм з хоровим співом. Коротше, купа всяких запрошених гестів і багатий інструментарій, але хітовості таки бракує.

Dirty Shirt - Get Your Dose Now! (2022), Folk Metal

Чесно кажужи, трохи рочарували цього разу румунські розбишаки Dirty Shirt. Очікував від них серйознішого й ціліснішого альбому. А вийшов заміс із усякої всячини, ще й зі стьобом! Тут можна почути і раннє альтернативне кор звучання гурту, і джент з електронщиною, ну, і звісно, фольк, якого, як на мене, стало трохи менше. Чи, можливо, так здається, бо він потопає у всій цій мішанині. Ну, і активне використання англійської у текстах теж не пішло на користь. Ще прожену кілька разів, але поки що - перспективний кандидат на розчарування року. Хоча є пара-трійка хороших композицій (як ото "Geamparalele").

з відео слухаєтсья веселіше

Bilodub - Insight (2022), Hard Rock

Цікавий підгон від фронтмена Сокири Перуна. Мініальбум містить всього 5 треків, але докорінно відрізняється від творчості вищезгаданого гурту (хіба що голос та манера співу Арсенія не змінилися). Передусім, відзначу дуже якісний запис, аранжування і зведення. Суперсильна монументальна 15-хвилинна відкривачка із споукен вордом, елементами фольку й симфо (хотілося би такого більше). Далі йде душевна баладка зі скрипковими, потім трохи блюзу й стоунеру, за ними атмосферіка трохи накинули, ну, і закривачка теж доволі бойова із пост-блековим Drudkhівським присмаком. Вийшов доволі різнобарвний цікавий альбум, який я рекомендую до обов'язкового прослуховування.

Wolfheart - King Of The North (2022), Melodic Death Metal

Знову професійно, якісно, але якось прісно і вторинно. Навіть додатковий чистоголосий вокаліст не рятує ситуацію. Хуковості не вистачає, все тече як вода, нічого не запам'ятовується. Чергове розчарування від Туомаса і Ко.

Exxasens - Le-Voyage (2022), Post-Rock/Post-Metal

Не чекав, а вони взяли й видали новий повноформатний альбум. На новому реліз іспанці Exxasens повернулися до чисто інструментального звучання, минулі вокальні експерименти зникли. Однак хітовості досі бракує. Не той, не той вже Exxasens, добре звучить, але не чіпляє.

Vogelfrey - Titanium (2022), Folk Metal

Черговий доробок від німців Vogelfrey загалом непоганий, але й нічим особливим не порадує. Норм та й норм. До речі, мітельальтером вже зовсім не пахне. Такий собі німецький рок із скрипковими. Увімкнув, і фоном добре йде. Але переслуховувати в майбутньому навряд захочеться.

Long Distance Calling - Eraser (2022), Instrumental Post-Rock

Пост рок релізи цього року таки радують. Ще один такий беру в колекцію. Німці LDC знову радують суперякісним матеріалом. На новому альбомі "Eraser" обійшлися без вокалів та альтроку, але вивалили порцію якісного динамічного пост року, без всяких шугейзів та спейсів, але з дуже класною мелодикою та легким вкрапленням духових та скрипкових. Фейворіт треки: 5, 7 і 9. Рекомендую!

Brymir - Voices In The Sky (2022), Symphonic/Melodic Death/Pagan Metal

А ось і фіни Brymir підготували свіженький четвертий номерний реліз. І як на мене, то знову не розчарували, все витримано у кращих енсіферумовських традиціях: чудові гітарні мелодії, епічні хори, трохи мелодету і багато фолькового шлейфу. А якою ж було несподіванкою почути у сьомому треку "Slava Ukraine" те фрагмент із "Заповіту" Тараса Григоровича. Ну, приємно здивували. Обов'язково до прослуховування.

Dreadnought - The Endless (2022), Doom Metal/Progressive Metal/Black Doom Metal/Post-Metal

Чекав нових наворотів від цих американських авангардщиків, і вони тут є, але загалом нова платівка не вставила. Чогось їй таки бракує, можливо, надмірне використання чистого жіночого вокалу, якийсь він тут надто сонливий, хоча й приємний. Хотілося почути більше агресії та жвавішої ритміки, а тут багато якоїсь нудної прогової меланхолії. Прогнав реліз з десяток разів. але так і не зайшов, цього разу Dreadnought пролітає повз.

Heilung - Drif (2022), Dark Folk

Якраз після японського авангарду хочеться чогось спокійнішого, релаксивного, медитативного. І тут нам стане у нагоді новий повноформат данського неофолк тріо Heilung. Дуже сильний початок цього релізу - чудова скандинавська мелодика, а от середина і кінець зі значним креном в рітуал - розчарували. Якби все було в дусі перших двох треків - був би топчик. Ну, але шанувальникам Wardruna, Runahild і подібного ознайомитися потрібно обов'язково.

а кліп таки вдався

Sigh - Shiki (2022), Avant-Garde/Black Metal

Легенда японського блек аванагарду нагадує нам про себе свіжим номерним релізом. Як завжди, цікаво і не на одне прослуховування. Здається, стало більше лірики, ніж агресії. Та й какофонія, якою іноді ці хлопці трішки зловживали, теж зникла. Але експериментів менше не стало. Є тут і геві, і прог, і фольк і ще всякі смакоти. Особливо сподобалася друга частина альбому, починаючи з п'ятого треку. Рекомендую.

Celestial Season - Mysterium I (2022), Melodic Doom/Death Metal

Думав, після двадцятирічного мовчання у 2020 нідерландці СS зробили одноразовий камбек, щоб видати накопичене і знову щезнути. Але виявилося, що ні, гурт продовжує творити і нещодавно видав свіженький реліз для всіх олдскул шанувальників. Дууууже канонічно вийшло, ні додати, ні відняти, як то кажуть. Звук зробили кращим, ніж попереднього разу, проте саме композиторство здається скучноватим. Все ж таки, не вистачає хітовості, та й мелодика якась прохідна. 1,5 і 7 треки привертають увагу, решта все пролітає повз. Але ознайомитися рекомендую.

Russian Circles - Gnosis (2022), Post-Rock/Post-Metal/Instrumental

Ще один неочікуваний, але приємний реліз. Нарешті "кацапські кола" повернулися до старого доброго формату. "Gnosis" мені нагадав ранню творчість гурту як в емоційному, так і структурному плані. Мабуть, для мене це найкращий альбум колективу із усіх робіт, які виходили після "Geneva" 2009. Єдиний недолік - це якесь трохи рідке звучання гітар, раніше вони були жирнішими і насиченішими. Але матеріал хороший, мелодизм радує.

ох, і відео вдалося

Lacrimas Profundere - How To Shroud Yourself With Night (2022), Gothic Metal

Неочікуваний підгон від Lacrimas Profundere. Якраз файно для входу в осінь. І дуже приємно, що не розчарували в контексті своєї теперішньої творчості. Все ж таки, новий вокаліст пішов гурту на користь. Мексиканець ще на попередньому альбумі дав зрозуміти, що цей пацієнт ще живий. І тепер можемо впевнено говорити, що йому вдалося реанімувати ансамбль до рівня "Burning: A Wish". Можливо, тепер тут трохи менше меланхолії і такої легенької депресії, але альбум всеодно вийшов доволі хорошим. Особливо його перша частина - заходить на ура. Є хітовість, є агресія, є приємні мелодії. Коротше, LP ще тримається на плаву.

Arch Enemy - Deceivers (2022), Melodic Death Metal

Алісса і старпери повертаються після майже п'ятирічного мовчання і презентують новий дванадцятий номерний альбум Arch Enemy. Певні висновки про цей реліз вже можна було зробити за кількома відеорядами, які передували виходу цієї платівки. Можу точно стверджувати, що ця робота краща, ніж попередня, датована 2017-им роком. Мелодії приємніші, порожніх геві запилів практично немає, ну, і вокал Алліси, як завше, на висоті. На топ року, мабуть, не тягне, але альбум непоганий. Рекомендую послухати.

Amon Amarth - The Great Heathen Army (2022), Melodic Death Metal

Непоганий підгончик від шведських дідів жанру. Щоправда, зауважу, що після першого прослуховування геть не зачепило - здалося все однією довгою піснею. Але вже після другого прогону почали вирізнятися яскраві треки, врешті до таких віднесу наступні номери: 3, 5, 6, 8 і 9. Отже, можна сказати, що половина альбому точно добротна. Слухаємо.

Manntra - Kreatura (2022), Industrial Folk Metal

Від хорватів Manntra завжди чекаєш якісних хітових бойовичків. Зрадів, коли побачив новий реліз, бо не очікував його виходу в цьому році. Після першого прослуховування дещо розчарувався, бо не виявив реальних суперхітів на зразок "Oyka", "Yelena" чи "Ori Ori", але вже після другого і наступного прогону, все ж таки, можна сказати, що хітовість є. Просто роль фольк інструментів фактично зведена до мінімуму, натомість електронщина та "індустріалізація" прогресують, що місцями навіть "рамштайнівщиною" повіяло. Гурт геть відійшов від текстів рідною мовою, що не є гуд, як я вже зазначав у рецензії на минулий альбом. Проте прогрес на ринку Німеччини змушує хорватський ансмабль додавати більше німецькомовної лірики (на альбомі вже аж 3 треки  з фрагментами німецької). І вже традиційно на релізі є один колабораційний баладний трек із другом-покровителем Мішою з In Extremo, до речі, знову доволі приємний. Рекомендую зацінити.

White Ward - False Light (2022), Experimental/Post-Black Metal

Ще української якости підвезли. Очікуваний альбум, навіть дуже, адже ці одесити потенційно можуть потрапити в топчик року. Можливо, завищені очікування трохи нівелюють враження від альбому. Завжди хочеться чогось кращого й цікавішого. Для тих, хто чув творчість White Ward раніше, цей реліз не стане чимось особливим, тут все той же пост блек із саксом. Із основної новизни є поява пост панк інфлюенцій, що, як на мене, дуже добре. А от традиційна блекова складова здається менш цікавою, якось би її урізномантінити, можливо, таке враження склалося саме через доволі монотонний агресивний вокал. Щось якось типу невистачає емоційності йому, чи щось таке. Безперечно, цей альбум заслуговує на увагу, але тіпам є ще над чим попрацювати, щоб зробити ще краще. Переконаний, зможуть.

Radogost - Córka Oriona (2022), Folk Metal

Якщо скучили за традиційним славонік пейгеном, то можна послухати новий реліз поляків Radogost. Тут всі притаманні жанру риси в комплекті. Не вистачає хіба що завивань жіночим вокалом та якоїсь дудки-сопілки. А так то все доволі хрестоматійно і навіть олдскульно. Скрипочка нарізає нєзатєйлівиє мелодії на передньому плані, тіпок щось гарчить про вєлікій старий дух і таке інше.

Dir En Grey - Phalaris (2022), Avant-Garde/Progressive Metal

Здається, як то кажуть, тренд і хайп на цей японський ансамбль вже минули. Але гурт, у принципі, продовжує видавати непоганий матеріал в контексті j-metal жанру. Цього разу, як мені здалося після кількох прослуховувань, Dir En Grey зменшили оберти агресії, а натомість додали більше лірики і мелодійності, яка в них завжди була дозованою, але приємною. Коротше, "Phalaris" точно ненайгірший альбум в дискографії гурту, хоча й ненайкращий, але ознайомитися варто.

The Gathering - Beautiful Distortion (2022), Atmospheric/Alternative Rock

Ще свіжачок від легенди. Продовжуємо тему "лаунжа". Чесно кажучи, цей новий тріп-рок реліз від The Gathering - ні риба, ні м'ясо. Ні тобі душевних мелодій, ні цікавого звучання. Годі вже й казати про якесь важке минуле. Суцільна нудьга і млява електронщина. Зате впевнено потрапляє в річний топ розчарувань.

Astronoid - Radiant Bloom (2022), Post-Metal/Rock/Shoegaze

Не траплявся мені на вуха раніше цей американський пост-роковий ансамбль, а виявляється, пацанчики вже три альбоми випустили. Ось цей третій крайній пропоную послухати. Тут специфічне поєднання дрім-попу чи то дрім-вейву з пост металом, панком, шугейзом і прогом. Єдине, що може відвернути - це альтернатів імо вокали. А так-то непогана платівочка, атмосферний такий ізілістенінг.

Oceans Of Slumber - Starlight And Ash (2022), Progressive Metal

Новий альбум від техаських альтпрогресивщиків, як і очікувалося, приємно лягає на вухо, але нічим особливим не здивував. Після кількох прослуховувань мені навіть здалося, що він слабший, ніж попередній альбум гурту. Але загалом все на своєму місці - якість запису, приємні меланхолійні мелодії і потужний жіночий вокал. Для поціновувачів творчості Soen, Opeth - маст хев. 

Talvihauta - Wintergrave (2022), Melodic Death/Heavy Metal

Ще один дуже приємний реліз-дебют від фінського дуету Talvihauta. Ця мінібанда була створена лише 2 роки тому. Як повідомляється на офіційному бендкемпі, у своїй музиці хлопці поєднують скандинавський мдм 90-х з брітіш готік думом та традиційним фінським роком. І справді, відчуваєтсья приємний нафталіновий смак з віддушкою Sentenced, Darkseed i раннього Amorphis. Альбум дуже мелодійний і легкий для сприйняття. Рекомендую.

Trollfest - Flamingo Overlord (2022), Folk Metal

А це однозначно претендент на найкращий фолк метал альбом року. Знову норвезькі шибеники не підвели. Дуже цікавий альбом, знову багато експериментів і стьобу. Слухаєш і думаєш: як же буде звучати наступний трек? що в ньому намішають? А заміс тут реально гримучий. То Offspring попахує, то Alestorm повіває, то якесь нереальне поєднання свінгу а-ля DSO із звуковими семплами 8-бітної гри, то фанк із репчиком і ще багато всього іншого. Ще відзначу, що загалом у швидкості й агресії музика втратила, але в хітовості точно ні. Тут є що послухати і повникати, цікаві аранжування, класна якість запису і непердбачувані стильові мікси. Рекомендую!

а це виступ на цьогорічному норвезькому відборі на Євробачення

Wildernis - The Apocalyptic Burp (2022), Folk Metal

А це зовсім нове ім'я. Більгійське тріо Wildernis видало свій дебютний альбум. По музлу - це типова алестормівщина, хоча б французькою чи нідерландською співали, щоб трохи вирізнитися. Але ні - всі тексти англійською, йоніка замінює фолк інструменти, ну, і, звісно, превалює алкотематика. Коротше, все дуже передбачувано, хоча сам реліз непоганий має приємну але досить просту мелодику. Разок-другий можна прогнати.

Septicflesh - Modern Primitive (2022), Atmospheric/Symphonic Death Metal

Очікувано, пряме попадання в топ року. Знову суперепічно, суперпафосно і супермайстерно. У принципі, новий альбум продовжив напрацювання трьох попередніх, але є найзбалансованішим у плані звучання, як на мене. У першу чергу через деякі уповільнення у ритмі та ще більше зменшення зубодробильних бластбітів. Натомість повернення до вкраплень чистоголосся та шлейф східного етно роблять цей альбум мелодійнішим і навіть цим зближують його з платівкою 2008 року. Вже після парочки прослуховувань можу стверджувати, що для мене цей реліз є найкращим у дискографії гурту після виходу "Сommunion". Водночас поділяю думку багатьох, так сказать, критиків, що "Modern Primitive", все ж таки, бракує душевності й хітовості. Але це той випадок, коли платівка потребує вдумливого розслуховування і, можливо, засяє ще яскравішими барвами згодом. Слухаємо і насолоджуємося.

Sidus Atrum - Spiral Of Life (2022), Blackened Death/Doom Metal

Український блекенд дет-дум ванвуменбенд - звучить вже інтригуюче. А якщо взяти до уваги, що й якість запису хороша, і сам матеріал цікавий - то це взагалі тягне на відкриття року, принаймні в українському металі. Як показує нам відеокліп, за цим проектом стоїть тендітна дівчина, але з потужним  екстрим вокалом. По музиці, як на мене, це скорше придумований атмосферік пост блек. Є класні мелодії, і взагалі дуже атмосферний, я би навіть сказав з ефектом кінематографічності, альбум вийшов. До речі, як виявилося, це вже другий повноформатний реліз Sidus Atrum, тому при нагоді рекомендую також ознайомитися і з дебютною платівкою.

Sakis Tolis - Among The Fires Of Hell (2022), Dark/Gothic Metal

Неочікуваний дебют від фронтмена Rotting Christ. Певно, тісно стало Сакісу в рамках RT, хоча музика на цьому альбомі дуже подібна до RT, фірмовий сонграйтинг геть відчуваєтсья. Але тут маємо таку ніби полегшену і уповільнену версію RT, мінус етно та мінус агресія. Лише на останній композиції чуємо трохи волинки, а так упродовж всього альбому фолком зовсім не пахне. Загалом непоганий альбом з класним звучанням та хорошими простими мелодіями. Ізілістенінг.

Saor - Origins (2022), Atmospheric Folk/Black Metal

А ось і новинка від, так сказать, взірця сучасного фолк атмоблеку. Нарешті причесали і вбрали цього дикого шотландця, який перейшов під опіку Season of Mist. Якість запису й зведення точно стали кращими, а от сам матеріал нічим не відрізняється від попередніх релізів, хоча, як мені здається, трохи дали крен в сторону пост металу. Звучить приємно, але душевності бракує, навіть якийсь трек важко виділити (хіба що "The Ancient Ones"), все якесь доволі однотипне - таке фоном добре йде.

Schandmaul - Knüppel Aus Dem Sack (2022), Medieval Folk Metal

Комусь шкодить Napalm records, a комусь навпаки йде на користь. У випадку з Schandmaul - це однозначно успіх. Напалму вдалося реанімувати цей давній німецький фолк-роковий ансамбль, який вже давно не радував вухо якісними мелодіями. І ось нарешті звучання стало тяжчим, з'явився гітарний драйв, музика колективу загалом посвіжила, збадьорилася і знову набула хуковості. А ще Напалм намутив гурту фіти з Saltatio Mortis, Feuerschwanz і Fiddlers Green. Окремо також відзначу треки "Der Flug", "Irgendwann", "Der elfseitige Würfel" - на мою думку, найкращі на цій платівці.

Rammstein - Zeit (2022), Industrial Metal

Не хочуть пенсіонери на заслужений відпочинок, знову видали цілий альбом. За сингловими відео, які поступово виринали в ютубі, вже можна було скласти попередні очікування щодо нового релізу. І мушу визнати, очікування виправдалиcя повністю. Індастріалом це тепер важко назвати, але традиційний NDH вийшов дуже хороший, ще трохи і зрівняються по важкості звучання із Unheilig, ну, чи Oomph! Насправді матеріал хороший, дуже мелодійний і, як то кажуть, комерційноорієнтований. Хітововсті багато, і це добре. А ще цей альбом звучить доволі цілісно на відміну від попереднього кострубатого релізу. Отже, слухаємо і підспівуємо нові хіти. Підозрюю, що "Adieu"- це ще неостаточне прощання.

Mutabor - REBEL (2022), Folk-Punk/Ska-Punk

Трохи свіжого фолк року від не дуже свіжого німецького гурту Mutabor, який розпочав свою діяльність ще у 90-х. Ця команда міксує у своїй творчості ска, панк, реггі, рок і, звичайно, фолк. Виходить бадьора й легка для сприйняття і підтанцьовування музичка. Рекомендую спробувати.

Mutabor · REBEL

Månegarm - Ynglingaättens Öde (2022), Viking/Black/Folk Metal

Чекав, чекав я цей альбом, і він не розчарував. Ці старенькі вікінги не вміють погано, вони завжди радують. Не підвели й цього разу, видали дуже класний альбом. Все за канонами жанру, фірмово і впізнавано. А головне, що знову видали купу класних мелодій. Що вже й говорити про баладну гітяру "En snara av guld", зачепила так зачепила, дуже душевно. А ще на одному треку загестив вокаліст Korpiklaani. Коротше, класний альбом, відкладаю в топ року. Manegarm рулить!

Marrasmieli - Martaiden Mailta (2022), Folk/Black Metal

Ще фінської якості підвезли. Недавно познайомився із творчістю колективу Marrasmieli, який був заснований лише у 2018 році. Проте цього року хлопці вже встигли видати свій другий повноформатний реліз. Незважаючи на велику кількість фолькових інструментів (є акордеон, скрипка, бузукі і дудки), все ж таки, тут більше блек металу, ніж фолку. Гурт грає доволі агресивний блек метал із фольковими інфлюенціями. Як на мене, гітарне звучання дещо сире, але, мабуть, так записали навмисно для трушності. Загалом доволі непоганий атмосферний блек. Можна слухати. Але думаю, що ці музиканти себе ще повністю не розкрили. Відчувається, що ще шукають і звучання, і формат.

Kuolemanlaakso - Kuusumu (2022), Death/Doom Metal

Якщо захотілося послухати якогось новенького дет-дума, то новий альбом фінів Kuolemanlaakso точно не найгірший варіант. Хороша якість запису, смачний глибокий гроул, чистий чоловічий вокал і шрайк, також є трохи і жіночого чистоголосся. До речі, на вокалі тут той самий Котамякі, що у Swallow the Sun співає. Середньотемповий, мелодійний матеріал в класичних традиціях жанру. Найбільше сподобалися треки 5 і 7. Рекомендую ознайомитися.