А це чергова порція замісу симфо дету зі східними мотивами від канадійців Aeternam. Що можна сказати? Точно монументальний альбум, за пафосом і якістю звучання на рівні з цьогорічним Septicflesh. Але як і грекам, тут теж не вистачає чіпляючої мелодики. Є ліричні, доволі мелодійні фрагменти з орієнтал чистоголоссям в дусі Orphaned Land, є навіть теріонівський симфонізм з хоровим співом. Коротше, купа всяких запрошених гестів і багатий інструментарій, але хітовості таки бракує.
Немає коментарів :
Дописати коментар