Навіть не пригадаю, як я натрапив на цей колектив. Якось останнім часом не дуже вникаю в тему кельтського року. Тонни там цих бендів, які ганяють кліше на кліше і шаблоном накривають. Але ці америкоси якось привернули увагу. Певно, своєю простотою, легкістю і щирістю. Нема цих перегрузів із дудками-волинками, акордеонами та іншими кельтськими причендалами. Лишили тільки фідл та й ту використовують дозовано. Основний чоловічий вокал має приємний тембр, його якісно доповнює жіночий бек. Музика загалом сереньотемпова, без всяких там надлишкових айріш розгонів. Все звучить чітко й рівно. Приємний матеріал, якісний запис. Слухаємо.
Немає коментарів :
Дописати коментар