Darktrance - Pessimum (2013), Dark/Post-Black Metal

Вашій увазі - новий реліз від київського ванменбенду Darktrance! Якщо на попередньому повноформатнику 2009 року Дмитро Губський видав хвайний зразок мелодичного депресів блеку, то на теперішньому вже експерементує з пост металом. І мушу сказати, що мене не розчарував цей реліз. Хвайний такий приблекований пост метал з крикливим вокалом та чистоголосим співом. Рекомендую до ознайомлення!

кочайте тут

Hypocrisy - End Of Disclosure (2013), Melodic Death Metal

Не можу не відзначити вихід у світ свіженького (до речі, 13-го номерного) альбому видатного швецького саунд продюсера, музиканта, композитора Петра Тагтгрена під вивіскою його основного дітища Hypocrisy! І щоб не писали-казали прихильники чи противники творчості цієї людини, впевнений, що цей альбом точно увійде у десятку кращих релізів мелодік дет металу 2013 року. Адже для цього у нього все є: і супермайстерний звук, і мега якість запису, і, що найголовніше - хітовість! Не знаю, чи вкладав Петро душу в написання матеріалу, але особисто мене більшість пісень "End of Disclosure" зачепили з першого прослуховування. Наскільки все грамотно і майстерно зіграно + цікава мелодика, якась така рідна (ну, точно не скандинавська) - особисто я чомусь почув у ній нотки слов'янського фольклору.

Ну, що ще писати, бігом качайте й оцінюйте!
сцилочка

Sangre de Muérdago - Deixademe Morrer no Bosque (2012), Neofolk

Другий повноформатник від цих душевних іспанців, яких я відкрив для себе минулого року, нічим не гірший попередника. Супервдале поєднання вокалу, акустичної гітари, струнних та дерев'яних духових інструментів. Приємна лагідна атмосфера натуралізму та щирості. Однозначний маст лістен і маст хев у колекції!

ліночнична

Dorena – Nuet (2013), Post-Rock/Electronic/Experimental

Виявляється у Гетеборзі роблять не лише якісний мдм, але й пост рок. Вже третій номерний альбум видали хлопці з гурту DORENA, і в черговий раз - якість. На перший погляд, тобто перше прослуховування, наче нічого й особливого. Стандартні клавішні кілікільчики, розмірені ударні, чіткі гітарні партії. Але все це якось чіпляє. Видно з душею писали цей альбум. Дуже легка атмосферна, дещо меланхолійна музика. Просто клас! Релаксую і вам рекомендую.

Качнути і відпочити тут

Pensées Nocturnes - Nom D'une Pipe! (2013), Neoclassical/Black Metal

Божевільний французький композитор повертається з новою порцією театральнго абсурду одного актора. Ван мен проджект Pensées Nocturnes видав на-гора свій четвертий номерний. Ну, я навіть не знав чого очікувати цього разу. Адже попередній реліз був настільки шизіїдний, що я його так і не осилив повністю. На свіжачку Vaerohn продовжує свої сумбурні експерименти: ще більше різних інструментів, ще більше різних стилів, ще більше неокласики. Лиш менше стало депресиву, принаймні в музиці його фактично нема, лише основні вокальні партії продовжують депресувати. А ось музичне тло стало більш гармонійним, точніше менш атональним, а саме завдяки цікавим різноплановим вставкам, типу вальса, румби, марша і ще хер-зна-чого. Альбом наскрізь просякнутий театральністю, що наводить мене на у певних моментах на подібність із Angizia але повністю обгорнуту какафонічною авангардною неокласикою загалом складною для сприйняття, принаймні, для непідготовленого вуха. Окремо відзначу басові партії - їх можна взгалі слухати окремо, навіть на загальному тлі із мішанини багатьох інструментів бас гітара звучить якось відсторонено і одноосібно але впевнено веде свої логічні партії, час від часу гармонічно вливаючись у загальну музичну картину. Для любителів авангардових-шизо-неокласичних експериментів качнути тут