Set and setting - Equanimity (2013) / Post-Roc/Atmospheric

А ось і нове ім'я на пост-роковій сцені! Вікіпедія нам в піміщь: Set and setting describes the context for psychoactive and particularly psychedelic drug experiences: one's mindset and the setting in which the user has the experience. This is especially relevant for psychedelic or hallucinogenic experiences. The term was coined by Timothy Leary, and became widely accepted by researchers in psychedelic psychotherapy. а тепер слухаємо дебютний альбум цих американських построкерів ізінджоїмо

Månegarm - Legions Of The North (2013), Viking/Black/Folk Metal

Вікінги повертаються! Ці ребйата мені завжди подібалися. Ось і на новому альбомі знову тримають марку. Єдина помітна відмінність від попередніх релізів - англомовні тексти. А так все як завжди. Переважно середньотемповий вікінг метал, без йоніки, зате із помірною дозою партій шведської традішнл скрипочки. Порадувала також поява вокалів тьотєнкі на двох піснях. Загалом "Legions Of The North" ні в чому не поступається останній роботі Amon Amarth і значно кращий від цьогорічного альбому Thyrfing! Наказано слухати!

качаємо тут

Sirenia - Perils Of The Deep Blue (2013), Symphonic Gothic Metal

А ось і колєгі Tristania по цеху теж не забарилися з новим альбомом. Ну, і що ви думаєте? Чи дав гідну відповідь Мортен Веланд своєму колишньому колективу? Прослухавши разок Perils Of The Deep Blue, можу сказати, що ні. Для мене Sirenia вже не торт. Цей попсо-пискливий голосок Ailyn вже на середині прослуховування почав мене добряче напружувати, чесно кажучи, з неабиякими труднощами дослухав до кінця цей понад 70-хвилинний опус. Ситуацію не рятує ні по-старому якісний гроул Веланда, ні симфо складова, що нагадує колишню Tristania, ба, навіть вкраплення додаткових інструментів (мандоліна, укеле, флейта, навіть терменвокс). Всеодно загальне муз полотно має шаблонний вигляд, безхітовий, безликий, правда, гарно записаний. Але ж іноді здається, що слухаєш якусь попсу на підкладці з тяжких гітар та електронних драмів. Пічаль! Не знаю, може, після другого прослуховування зміню свою точку зору, але поки альбом геть не впечатлів! Ану ж зацініть і ви, може, у вас інше враження складеться?!

кач!

Orphaned Land - All Is One (2013), Middle Eastern Folk Metal

Нарешті-нарешті! Ось він! Один з найочікуваніших альбомів року від найоригінальнішої групи - творців власного жанру middle eastern metal folk metal чи простіше - oriental metal. Цього разу довелося чекати не 6, а лише 3 роки. Очікування та вимоги до нової роботи Orphaned Land, як завше, надзвичайно високі. І, власне, мене цей альбум повністю задовольнив. Я давно чекав від цих богообранців саме такої музики. Це наймелодичніша та найфольковіша платівка ізраїлітян. А якже метал? ну, хоча б прогресив? Ні, їх тут фактично нема, за винятком окремих коротеньких епізодів та гроулу в одній пісні. Майже 90% усього альбому - це лірика. Такого ще OL не видавали. А! І якщо вам не до душі східні мотиви, то можете відразу проходити повз. Бо навіть мене, великого любителя, ну, якшо не великого, то доволі терпимого, до євр-арабської фольк традиції, під кінець альбому стало піднуджувати від цього хумусного мелосу. Все ж таки треба було його трішки розбавити екстремальними партіями. Але взагалі "Усе - єдине" (див. пояснення назви на обкладинці альбому) - дуже хвайний альбом, який я ще переслухаю не один раз. Щодо лірики - то тут без новизни: мир жювіфів та арабів, свобода, братерство, релігійний гуманізм. В музичному плані іноді виникають асоціації з Therion (особливо в фрагментах з хорами), а коли Кобі Фарі співає англійською лірику, то ось-ось здається йому почне підспівувати Серж Танкіян (такі моменти уж більно нагадують твірчість нєбезізвєстного вірменина). Ну, що рєбйата, їжте мацу з хумусом і інджойте кошерну музику Orphaned Land.

кошерний лінк на скачування

Agathodaimon - In Darkness (2013), Melodic Black/Dark Metal

Скучили за добрітним мелодік блеком? Ось вам свіжачок - новий альбом від підзабутої німецької симфо-блек легенди кінця 90-х. А вони таки живі, а вони таки ще творять. НЕ скажу, що шедевр, але доволі моцний мелодичний альбом. Вже не сімхво, а скоріше мелодік екстрім дарк метал. Кілька разів можна прогнати на дозвіллі, що вам і рекомендую. Певні фрагменти чіпляють.

ресурс