Rum - Birbant (2013), Folk Metal

Ще один фолк метал реліз вже ушедшего года. Для любителів акордєон-метал буде до душі. Хоча матеріал доволі сирий і звучить зовсім не новаторськи. Але мелодика і польська мова це плюси даного альбому. Місцями, правда, попахує фінським тролем, але коли вступають у гру флейта, ліра й мандоліна, це відчуття зникає. Загалом хароша гоцалка під піво і другіє горячітєльниє напіткі.

качь!

Infinite Tales - Generation Of The Last (2014), Melodic Death Metal

Ну що ж, будемо помалу переходити у 2014 рік. Не можу оминути реліз від київських Infinite Tales, який вийшов ще в перший день нового року. Якщо у трьох словах: модно, стільно, маладьожно. Покращенням стало ширше використання жіночого вокалу, який, до речі, зовсім ненапружний і доволі гармонійний у цій музиці. Та й мелодизму стало більше. Це теж плюс. Але загалом альбом Generation of the Last це величезний штамп-перештамп традиційного МДМ без жодних експериментів і наворотів, тому разок слухаємо і праходім мімо.

сцилочка тут

Свентояр - Єднiсть (2013), Folk Metal

Вже майже закінчив опрацювання альбомів 2013 року, скоро перейдемо до 2014р. До минулорічних здобутків також можна віднести третій номерний альбом харківської команди Свентояр. Це своєрідна відповідь всім тим чисельним славонік паган групам Білорусі та Росії.  До речі, здається мені, що Свентояр небайдужий саме до цих країн, бо на обкладинці минулого альбому фігурували прапори трьох брацкіх народав, та й новий реліз оздоблений зображенням трьох дружніх чоловіків, які, я так розумію, теж представляють саме Україну, Білорусь, Росію. До кінця не зрозуміло, що саме мають на увазі члени гурту: релігійну єдність, економічну, політичну чи ,може, просто культурну? У текстах альбому пояснення теж не знайдемо, бо всі пісні, які представлені на диску є народними: по 3 штуки від кожного з народів. Хочеться вірити, що малося на увазі лише єдність слов'янського мелосу. Тепер, власне, щодо музичного наповнення: відзначу, що на альбомі присутні лише жіночі автентичні співи, в інструментальному плані активно задіяні домра, цимбали і сопілка.Сама ж якість запису стала значно кращою, ніж на попередніх альбомах. Завершальний трек релізу є експериментальним поєднанням фолк металу з даб степом, який можна вважати першим кроком у незвідану цілину для подальшого розвитку творчості гурту.

для ознайомлення також пропоную живописний етно кліп на пісню "Ключі", в якій помітні легкі нотки прогресів мат кору (теж цікавий варіант для розвитку)

У коментарях до відео хтось із учасників пише, що й далі будуть ламати структуру і додавати техніки. А це вже стає дуже цікаво і перспективно, оскільки простим фолк металом, навіть добре зіграним і зведеним, зараз вже нікого не здивуєш. Отже, чекаємо нових експериментів.

альбум можна качнути тут 

Way Station - The Ships (2013) / post rock

А ще у 2013 році під егідою промоутерської контори AZH Promo був випущений дебютний альбум київської пост рок команди Way Station. Гріх не відзначити якість запису, вона на файному рівні. У музичному плані хлопці тяжіють до творчочті Exassens, і потенціалу в них достатньо. Вийшла доволі впевнена робота на спейсову тематику з елементами сінематіку. Був здивований вокальним партіям (шкода, що російською) у заголовному трекові, бо думав, що The Ships повністю інструментальний альбум. 

оцінити і качнути тут

Tears Of Othila - Way To Traditions (2013) / Neofolk

Ще один колектив підтверджує той хвакт, що Італія у 2013 році є лідером з продукування якісного дарк і неофолку. Чесно кажучи, не пам'ятаю чи ознайомлювався я з дебютником 2008 року гурту Tears of Othila, тому його новий альбум сприйняв як абсолютну новинку. Але, як виявилося, гурт зі стажем і знаєт свойо дєло. Акустичні гітари, скрипка, флейта, перкусії, жіночі та чоловічі вокали формують магічний сплав із інді, легкого сайкоделік року та фолку. У прес-релізі згадуються також відлуння італійського прогресіву 70-х. Особливим доповненням і вагомим креатором душевної атмосхвери "Шляху до традицій" є квартет мідних духових інструментів: труба, туба, тромбон і волторна. Місцями відчув навіть льогкій бриз сопораетеровщини. Однозначно альбом не на одне прослуховування. Рекомендую.

качаємо