Tylangir - Ur-Chraft (2022), Folk Metal

Cвіжий ноунейм із Швейцарії. Ансамбль Tylangir презентує свій дебютний альбум. Певно, за країною відразу почали порівнювати цей гурт із іменитими земляками Eluveitie. Але, як на мене, то подібність геть недоречна. Ну, є щось трохи кельтського в музиці Tylangir, але геть неелювейтівське. Щось інше нагадують, але не можу пригадати що саме. І якщо брати до уваги фолк інструментарій, то серед усіх цих дудок, скрипок, бузуків найбільшу роль тут відіграє, так звана тагельарфа (типу кантеле). А в окремих треках (наприклад, "Där Sippuschgattär", "Zum Heidnisch Biel") її використання мені нагадало цимбалки Nokturnal Mortum. Та й взагалі, якісь геть слов'янські мелодії у цих композиціях. Скуштуйте.

Syr – Sentinel (2022), Celtic Rock

Навіть не пригадаю, як я натрапив на цей колектив. Якось останнім часом не дуже  вникаю в тему кельтського року. Тонни там цих бендів, які ганяють кліше на кліше і шаблоном накривають. Але ці америкоси якось привернули увагу. Певно, своєю простотою, легкістю і щирістю. Нема цих перегрузів із дудками-волинками, акордеонами та іншими кельтськими причендалами. Лишили тільки фідл та й ту використовують дозовано. Основний чоловічий вокал має приємний тембр, його якісно доповнює жіночий бек. Музика загалом сереньотемпова, без всяких там надлишкових айріш розгонів. Все звучить чітко й рівно. Приємний матеріал, якісний запис. Слухаємо.

Toundra - Hex (2022), Instrumental Atmospheric Post-Metal/Rock

І ще трохи пост-року. На часі сьомий номерний альбом іспанської банди Toundra. Як завжди мелодійно і безпретензійно. Просто балансують собі тіпи на межі пост року й пост металу і горя не знають. Хороший такий інструментал мюзік, добре йде фоном.

Для глибшого занурення  - відеотрилогія на головний трек "El Odio"

Svartsot - Kumbl (2022), Folk Metal

Ну, і як же без порції свіжого фолк металу. Данський ансамбль Svartsot нам в цьому допоможе. "Kumbl" це п'ятий номерний реліз гурту. І тут традиційно чуємо дудки-волинки-мандоліни, гроул (як на мене, не дуже приємний), мінімалістичну гітарну роботу й типову для жанру ритм-секцію. Цього разу гурт відійшов від вікінг тематики і скотився у звичайний міщанський медієваль. Обізнані з останнім точно впізнають пару-трійку мелодій, які вже могли раніше чути в творчості інших колективів. Як висновок, звучить усе це доволі вторинно, якщо не сказати, третинно. Чисто для відданих фанів жанру.

Shape Of Despair - Return To The Void (2022), Atmospheric/Funeral Doom Metal

Щось із думовими релізами затишшя затягнулося. Тому перервемо його новим доробком фінів Shape of Despair. Так-так, тих самих, старих-добрих, хрестоматійних, які мовчали 7 років (думав, відійшли у небуття), а тут такий сюрприз. Такий фюнерал нам до душі, атмосферний та в міру трагічний. Ніжний жіночий беквокал розбавляє гнітючу атмосферку, що є добре. Альбум, звичайно, не шедевр і новизною теж не пахне, але для поціновувачів жанру зайде файно.