Від хорватів Manntra завжди чекаєш якісних хітових бойовичків. Зрадів, коли побачив новий реліз, бо не очікував його виходу в цьому році. Після першого прослуховування дещо розчарувався, бо не виявив реальних суперхітів на зразок "Oyka", "Yelena" чи "Ori Ori", але вже після другого і наступного прогону, все ж таки, можна сказати, що хітовість є. Просто роль фольк інструментів фактично зведена до мінімуму, натомість електронщина та "індустріалізація" прогресують, що місцями навіть "рамштайнівщиною" повіяло. Гурт геть відійшов від текстів рідною мовою, що не є гуд, як я вже зазначав у рецензії на минулий альбом. Проте прогрес на ринку Німеччини змушує хорватський ансмабль додавати більше німецькомовної лірики (на альбомі вже аж 3 треки з фрагментами німецької). І вже традиційно на релізі є один колабораційний баладний трек із другом-покровителем Мішою з In Extremo, до речі, знову доволі приємний. Рекомендую зацінити.
Ця сторінка повністю присвячується музиці. На радість і в кайф усім справжнім меломанам. Для кожного, кому музика – не просто набір звуків, а стан життя і спосіб мислення. Тут ви знайдете рецензії на новинки вітчизняної та закордонної музики. Специфіка рецензування – жива комічна суб’єктивна форма, збагачена різноманітними лексичними та стилістичними засобами. Отож, гайда в безмежний світ музичних відкриттів!
ShareThis
16 серпня, 2022
12 серпня, 2022
White Ward - False Light (2022), Experimental/Post-Black Metal
Ще української якости підвезли. Очікуваний альбум, навіть дуже, адже ці одесити потенційно можуть потрапити в топчик року. Можливо, завищені очікування трохи нівелюють враження від альбому. Завжди хочеться чогось кращого й цікавішого. Для тих, хто чув творчість White Ward раніше, цей реліз не стане чимось особливим, тут все той же пост блек із саксом. Із основної новизни є поява пост панк інфлюенцій, що, як на мене, дуже добре. А от традиційна блекова складова здається менш цікавою, якось би її урізномантінити, можливо, таке враження склалося саме через доволі монотонний агресивний вокал. Щось якось типу невистачає емоційності йому, чи щось таке. Безперечно, цей альбум заслуговує на увагу, але тіпам є ще над чим попрацювати, щоб зробити ще краще. Переконаний, зможуть.
Radogost - Córka Oriona (2022), Folk Metal
Якщо скучили за традиційним славонік пейгеном, то можна послухати новий реліз поляків Radogost. Тут всі притаманні жанру риси в комплекті. Не вистачає хіба що завивань жіночим вокалом та якоїсь дудки-сопілки. А так то все доволі хрестоматійно і навіть олдскульно. Скрипочка нарізає нєзатєйлівиє мелодії на передньому плані, тіпок щось гарчить про вєлікій старий дух і таке інше.
10 серпня, 2022
Dir En Grey - Phalaris (2022), Avant-Garde/Progressive Metal
Здається, як то кажуть, тренд і хайп на цей японський ансамбль вже минули. Але гурт, у принципі, продовжує видавати непоганий матеріал в контексті j-metal жанру. Цього разу, як мені здалося після кількох прослуховувань, Dir En Grey зменшили оберти агресії, а натомість додали більше лірики і мелодійності, яка в них завжди була дозованою, але приємною. Коротше, "Phalaris" точно ненайгірший альбум в дискографії гурту, хоча й ненайкращий, але ознайомитися варто.
The Gathering - Beautiful Distortion (2022), Atmospheric/Alternative Rock
Ще свіжачок від легенди. Продовжуємо тему "лаунжа". Чесно кажучи, цей новий тріп-рок реліз від The Gathering - ні риба, ні м'ясо. Ні тобі душевних мелодій, ні цікавого звучання. Годі вже й казати про якесь важке минуле. Суцільна нудьга і млява електронщина. Зате впевнено потрапляє в річний топ розчарувань.
Підписатися на:
Дописи
(
Atom
)




