Shining - Shining (2023), Black Metal

Шведські депресивщики Shining нагадали про себе своїм дванадцятим лонгплеєм. Наче усі фірмові фішки на місці, хоча депресії точно стало менше. Зазначу, що частини з акустикою й чистим голосом слухаються навіть цікавіше й приємніше. Мені найбільше сподобався трек "Snart Är Dom Alla Borta" із блюзовою гітаркою. Загалом середняковий такий реліз, пару-трійку разів можна послухати, але на подальші прослуховування надії мало. Понад 20 років грати в доволі вузькому жанрі й без всяких нововведень це вже занадто. Хотілося би вже від Shining якоїсь еволюції.

Shade Empire - Sunholy (2023), Symphonic Industrial Death/Black Metal

Непоганий фінський колектив, який поєднує і дет, і блек, і електроніку вже понад 20 років, але так десь і теліпається у третьому ешелоні. І наче ж все дуже якісно й майстерно звучить, ще й саксофончик додали у двох треках. Хороший гроул, нормальний чистий чоловічий вокал, от харшоскрім, правда, специфічний. А так то все в порядку - пафосні симфо оркестровочки витають, зубодробильні бластбітові фрагменти змінюються чистоголоссям на електронній підкладці, ще присутні якісь хорали і навіть кінематографічна атмосферка. Але от проблема - не чіпляє, влітає і вилітає, навіть осаду не лишає, ну, трохи перегнув, "Torn Asunder" таки запам'яталася своїм ліричним приспівом. Багато, насичено-напищено, пафосно наміксовано - а в результаті, на жаль, якось трохи пусто.

Ekyrian - Cuentos Junto A La Hoguera (2023), Celtic/Folk Metal

Щось відволікся від фолк металу, тому тра виправляти ситуацію. Ось є такий свіжий підгончик - третій номерний від іспанців Ekyrian. Ну, тут все на своєму місці, для шанувальників "магодеосівщини" це те, що треба. Усі ці дудки-вістли, волинки, скрипки й акордеони нікуди не поділися - увесь балаган працює як злагоджений механізм - стабільно, а тому й передбачувано. Хоча у деяких треках, як от "Kaguya" прослизнули нотки якогось далекосхідного етно, що від цього колективу почути було дуже несподівано. Мінмально таки змогли здивувати, а отже еволюціонують.

Till Lindemann - Zunge (2023), Industrial Metal

А ось і перший дебютний лонгплей дідугана Тілля після розлуки з Пітером Татргреном. Цього разу всі тексти понаписував сам, а от для музики найняв людей, які добре на цьому тямляться. Так, наприклад, сонграйтер і продюсер Sky van Hoff працював із такими колективами як Kreator, Enslaved, Sleep Token - повідомляє нам вікіпедія. А для всяких оркестровочок та інших інструментальних справ залучили ще Clemens Wijers - композитора й клавішника австрійських симфоблекерів Carach Angren. Коротше, команду зібрав досвідчену й професійну. Ну, а що ж в результаті? До речі, непогано, доволі мелодійно. Без Пєті стало якось ліричніше та чуттєвіше, Можливо, навіть і бракує тої скаженості й бадьорості, яку додавав Тартгрен. Втім кілька хітів на альбомі точно є, зокрема, трек "Schweiss" мені взагалі навіяв щось типу легендарних "Sonne" чи "Mutter" тільки у більш електронній версії. Коротше, альбум слухабельний, можна брати в колекцію.

Sulphur Aeon - Seven Crowns And Seven Seals (2023), Melodic Black/Death Metal

Ознайомився недавно з четвертим номерним релізом німців Sulphur Aeon. Моцно тіпочки навалюють, і при цьому мелодійність присутня. Якщо від осіннього думу вже геть нудно, то можна зарядити цей бадьорий приблекований дет для свіжості та тонусу. Чогось особливого тут немає, але музика якісна, та добре лягає на вухо.