Poludnica - Poludnica (2023), Folk Metal

І знову трохи фолк металу. Знайомимося - це дебютний реліз словацького ансамблю Poludnica. Тут у нас старий добрий славонік пейген. Відчувається ще деяка невпевненість, але загалом матеріал дуже милозвучний ще й з приємними чистими, дещо естрадними вокалами, ну і звісно, за традицією з дудками-скрипками. Повіває усе це душком десь так двадцятирічної давнини, якість запису й зведення теж десь із тих часів, але звучить якось ніби щиро й душевно.

Shining - Shining (2023), Black Metal

Шведські депресивщики Shining нагадали про себе своїм дванадцятим лонгплеєм. Наче усі фірмові фішки на місці, хоча депресії точно стало менше. Зазначу, що частини з акустикою й чистим голосом слухаються навіть цікавіше й приємніше. Мені найбільше сподобався трек "Snart Är Dom Alla Borta" із блюзовою гітаркою. Загалом середняковий такий реліз, пару-трійку разів можна послухати, але на подальші прослуховування надії мало. Понад 20 років грати в доволі вузькому жанрі й без всяких нововведень це вже занадто. Хотілося би вже від Shining якоїсь еволюції.

Shade Empire - Sunholy (2023), Symphonic Industrial Death/Black Metal

Непоганий фінський колектив, який поєднує і дет, і блек, і електроніку вже понад 20 років, але так десь і теліпається у третьому ешелоні. І наче ж все дуже якісно й майстерно звучить, ще й саксофончик додали у двох треках. Хороший гроул, нормальний чистий чоловічий вокал, от харшоскрім, правда, специфічний. А так то все в порядку - пафосні симфо оркестровочки витають, зубодробильні бластбітові фрагменти змінюються чистоголоссям на електронній підкладці, ще присутні якісь хорали і навіть кінематографічна атмосферка. Але от проблема - не чіпляє, влітає і вилітає, навіть осаду не лишає, ну, трохи перегнув, "Torn Asunder" таки запам'яталася своїм ліричним приспівом. Багато, насичено-напищено, пафосно наміксовано - а в результаті, на жаль, якось трохи пусто.

Ekyrian - Cuentos Junto A La Hoguera (2023), Celtic/Folk Metal

Щось відволікся від фолк металу, тому тра виправляти ситуацію. Ось є такий свіжий підгончик - третій номерний від іспанців Ekyrian. Ну, тут все на своєму місці, для шанувальників "магодеосівщини" це те, що треба. Усі ці дудки-вістли, волинки, скрипки й акордеони нікуди не поділися - увесь балаган працює як злагоджений механізм - стабільно, а тому й передбачувано. Хоча у деяких треках, як от "Kaguya" прослизнули нотки якогось далекосхідного етно, що від цього колективу почути було дуже несподівано. Мінмально таки змогли здивувати, а отже еволюціонують.

Till Lindemann - Zunge (2023), Industrial Metal

А ось і перший дебютний лонгплей дідугана Тілля після розлуки з Пітером Татргреном. Цього разу всі тексти понаписував сам, а от для музики найняв людей, які добре на цьому тямляться. Так, наприклад, сонграйтер і продюсер Sky van Hoff працював із такими колективами як Kreator, Enslaved, Sleep Token - повідомляє нам вікіпедія. А для всяких оркестровочок та інших інструментальних справ залучили ще Clemens Wijers - композитора й клавішника австрійських симфоблекерів Carach Angren. Коротше, команду зібрав досвідчену й професійну. Ну, а що ж в результаті? До речі, непогано, доволі мелодійно. Без Пєті стало якось ліричніше та чуттєвіше, Можливо, навіть і бракує тої скаженості й бадьорості, яку додавав Тартгрен. Втім кілька хітів на альбомі точно є, зокрема, трек "Schweiss" мені взагалі навіяв щось типу легендарних "Sonne" чи "Mutter" тільки у більш електронній версії. Коротше, альбум слухабельний, можна брати в колекцію.