Chthonic – Bú-Tik (2013), Melodic Black Metal

Тайвань! такий він Тайвань! А Chthonic випустив новий альбум! Багато металхванів ввжають цей колектив найкращим азіатським метал гуртом (напевно, забули про Sigh). Але ці тайванці й справді роблять якісну майстерну музику. Дарма, що попахує крейделфіловщиною але містить і тайваньский колорит.Новий альбом вийшов у двох мовних варіантах: англійською - для буржуазного світу та тайською - для рідних хванів гурту. І все ж таки слід відзначити, що Chthonic поступово відходить від симфоблеку згаданого вище англійського взірця та додає у свою музику все більше фолькових елементів. На новому альбомі, здається мені, як ніколи раніше, важливу мелодійну роль відіграє старовинний китайський інструмент - ерху (двострунна скрипка), який хоч переважно на задньому фоні але фактично у кожній пісні прикрашає традиційну крякаючу блекову долбйожку гарними етнічними мелодіями. Буду дуже радий, якщо ці тайці й надалі активно впроваджуватимуть етніку в свою, поки що доволі стандартну з точки зоку симфо блеку, музику.

заслухати

Children Of Bodom - Halo Of Blood (2013), Melodic Death/Power Metal

І знову мимо. Хоч я і не очікував якості від COB але всеодно вирішив прослухати хоч разок новий реліз фінів. І скажу вам, що небагато втратив би, якби й зовсім не ознайомлювався з цим альбомом. Він хоч і кращий від відверто провального Relentless Reckless Forever (2011) але знову ж таки нічим не зачепив. Ще на початку прослуховування були якісь сподівання на покращення, коли перші треки повівали дещо енсіферумовщиною, але потім пішли традиційні бодумовські хеві-паверні гітарні запили, а-ля меготехнічні, і мій інтерес зовсім зник, ледве дослухав до кінця. Бонусова річ - кавер на Roxette "Sleeping In My Car" видалася просто сладкім бальзамом після 40-хвилинної хеві пилянини.

Ізнайимитися тут

My Dying Bride - The Manuscript [ep] (2013), Gothic/Doom Metal

Взагалі епехи не рецензую, але цю не можна оминути. Все ж таки майже 30хв звучання. На цей міньйон увійшли композиції, що були записані для минулорічного A map of all our failures, але чомусь не потрапили на нього. І відразу скажу, що це не через їх слабкість. Насправді, цей міні-альбом, мені сподобовся навіть більше, ніж останній повноформатник. Можливо, через те, що тут більше скрипок, а можливо - що тут більш відчутна детова складова. Напевно, усе разом дало такий ехвект. Однозначно вдала робота! Я задоволений. За ці 27хв. я почув все те, за що я люблю MDB ось вже надцять років. Красавці!

якщо не слухали ще, качати бігом тут

Lacrimas Profundere - Antiadore (2013), Gothic Metal/Rock

Коли на початку року Олівер Шмід (єдиний з теперішнього складу, хто грає з моменту утворення гурту в 1993 році) заявив, що наступний альбом LP буде мати тяжче звучання і має сподобатися олдовим фанам гурту, я відразу подумав чекай якості. Звісно, я не очікував чогось на кшталт творчості 1995-1997 років, але сподівався почути на новому доробку принаймні щось подібне "Burning:a wish" 2001р. А в результаті - знову пшик. Перший трек на новому альбомі з елементами скріму в дусі Memorandum 1999р. вселив у мене надію на якість, але вже з початком другого треку, ця надія геть розвіялась. Всі наступні композиції промайнули в моєму плаєрі як одна монотонна пісня. LP видав черговий шмат хімоподібного шлаку. Ну, як же так можна!? Вже шостий альбом поспіль одне й теж. От мені цікаво, хоч самі музиканти розрізняють, які пісні з якого альбому. Все настільки шаблонно і одноманітно, що на середині альбому вже стає нудно від такого безликого готороку. І хто в наш час ще таке слухає!? Та навіть цьогорічний реліз HIM слухається в рази цікавіше! Як не гірко це визнавати, але справжній якісний LP помер ще у 2001 році, і, певно, вже ніколи не відродиться.

сцилочка

Grimfaith - Preacher Creature (2013), Gothic/Doom Metal

Довгоочікуваний мною альбом завис у часі і прийшов якось непомітно. "Preacher Creature" став другим номерним за 10-річну історію гурту, який без перебільшення можна назвати одним із найкращих в Україні в своєму стилі. Перш за все, зазначу, що більш влучним описом стилю буде extreme gothic metal, а не той, що вказаний у шапці, бо думу тут як такого немає. Особисто для мене у Grimfaith найбільше подобаєтья вокал, все ж таки Іван - вокальний красавєц (у чому не раз переконувався на живих концертах). Різноманіття вокальних партій (харшові, скрімові, чисті баритонові, а-ля Рібейро, солоденькі лавметалічні, а-ля Віле Валло) роблять музику Grimfaith багатшою, насиченішою та цікавішою. До того ж запис, як на мене, просто бездоганний - жирний гітарний саунд, потужна ритм секція, місцями навіть бластбітова, а також супермелодійні клавіші, які цього разу ще й додали всяких електронно-індустріальних фішок. Єдиний недолік - це фактична відсутність нових повноцінних пісень, адже ще у 2010 році гурт випустив ЕП, три пісні з якого й увійшли на новий доробок. Серед реально нових мені найбільше сподобалася Radioactive Rain. Також на Preacher Creature" можна почути дуже вдалу нову версію добревідомого класичного хіта гурту Sex in Heaven. Це, я вам хочу сказати, новий рівень! Я радий за цих рєбйат, вони реально підняли планку якості як своєї майстерності виконання, так і самого музичного матеріалу.

ностальгічне професійне відео з минулорічного концерту
а це ось сцилочка для скачування альбому