Лютомысл - Превозмогая Вавилон (Overcoming Babel) (2012), Black Metal

А ось і один з найочікуваніших мною релізів цього року. Таки так, житомирянин Павло Шишковський видав на-гора свій черговий доробок. Це восьма студійна робота Лютомисла, а стабільна плодовитість українського музиканта може тільки радувати, а особливо той факт, що кількість аж ніяк не позначається на якості. Після першого прослуховування, новий альбом "Превозмогая Вавилон" мені видався слабшим, ніж його попередники De Profundis (2008) та Lutomysl (2010), але з наступними - припадав все більше й більше до душі, так би мовити, розкрився мені у всій своїй красі. Можливо, дещо поблажливо ставлюся до Лютомысла з точки зору критиканта, але альбом "Превозмагая Вавилон" справді дуже хороший. Фірмовий саунд (хоч і доволі прилизаний) зберігся, змістово-текстове наповнення змусить таки вникнути і замислитися про що повідає автор.Тематика альбому традиційна, як і на попередніх працях - це люциферіанство та мізантропія, хоча останньої, як мені здалося, стало трохи менше. Про вокал Павла багато дискутують, більшості він не подобається, а як на мене, цей симбіоз скріму з шрайком якраз хвайно гармоніює з депресивною мелодикою Лютомисла. Із новизни варто відзначити появу певних ноток постовості, що добре помітно в акустичних гітарних партіях майже в кожній пісні. Також не можу не відзначити появу на новому доробку україномовної лірики (трек "Дотла"), якої не спостерігалося майже 10 років, відколи вийшов альбом "Зима людства" (2003). Хочеться вірити, що у наступних релізах українських текстів стане більше, все ж таки автор є сином Полісся. Окремо слід згадати про чудове оформлення диску - креативний артворк до кожної пісні майстерно відображає зміст композицій.

качаємо і вникаємо (Digibook pictures / booklet with lyrics in PDF format included)

Now That We're Older - Beneath the Bridge, Under a Frozen Sky (2012), Post-Rock

Сімпатічний дебют від штатовських пост-рокерів Now That We're Older. Жужачі гітарки, солідний бас та ліричні клавіші. Легка настроєва музичка. Кочаємо тут

Mors Principium Est - ...And Death Said Live (2012), Melodic Death Metal

Нарешті якість! Саме так повинен звучати сучасний melodic death metal! Це чи не єдиний чисто мдм-овий альбом 2012 року, який після першого ж прослуховування мені не захотілося шіфтделітнути. Тому саме цій роботі хфінів Mors Principium Est віддаю перше місце в цьогорічному мдм-рейтингу. Качові технічні гітарні рифи, прогресивно-хевіметалічна соло-гітара, атмосферна чіпляюча клавішна мелодика і ніяких сладкоголосих соплів, лише напір, потужність і харшовий вокал. Треки I will return та Bringer of Light - безумовні хітяри. Качнути і оцінити топовий альбум тут

Antimatter - Fear Of A Unique Identity (2012), Atmospheric Rock

І ще один довгожданчик, вихід якого затягнувся майже на рік! Ідейному лідеру та головному композитору-виконавцю гурту Майку Моссу знадобилося аж 5 років, щоб підготувати новий альбом. Так чи інакше Antimatter завжди буде асоціюватися зі славетними Anathema. Вплив легендарного думового гурту важко переоцінити. Бо саме завдяки екс-басисту/автору пісень гурту Anathema Дункану Паттерсону в співпраці з Майк Моссом був утворений Antimatter у 1997 році. Правда, Паттерсон залишив гурт ще у 2005 році. І попередній альбом Leaving Eden Мосс готував, заручившись підтримкою іншого іменитого анафемівця Денні Кавана. Якщо перші два альбоми Antimatter були просочені електронікою та тріпхоповими елементами, то вже на третьому легендарному альбомі Planetary Confinement музика Antimatter стає більше акустично-гітарною і все більше нагадує творчість Anathema пізнього періоду. Ну, а щодо, власне, свіжачка Fear Of A Unique Identity - то це своєрідне поєднання ранніх електронних тенденцій у купі з акустичним атмосферним анафемівським роком. Радує також повернення жіночих вокалів. Хоч Мосс і красень-вокаліст, та все ж діапазон його вокальних можливостей доволі обмежений, тому фемальні співи спешел геста - латвійки Vic Anselmo роблять альбум багатшим та різноманітнішим. Fear Of A Unique Identity складається із 15 треків, з них лише 9 оригінальних пісень, решта - це ремікси на ці ж самі пісні. До слова, дивно, але якраз друга частина альбому з реміксами мені більше сподобалася. Вона більш душевна, глибинна, проймаюча. Оцініть же бігом.

Myraeth - In Glorious Death (2012), Gothic/Doom/Death Metal

Салют пацанчєгі! А ось вам даруночок до святого Миколая! Прідєржав спеціально, шкода, що так і не дочекався якості 320кбс. Ну, але й так нормальний запис. Можете ознайомитися - знову дебют, цього разу аж із Австралії - сіднейська дум-дет група Myraeth зробила якісний самвидав. Один із найкращих альбумів даного жанру в моєму топі за 2012 рік. Країна походження - екзотична, а музика звичайна, я навіть сказав би шаблонна, але дуже грамотна. Відразу видно, авcтрсалійські рєбйата добряче ознайомлені із європейською дум-дет сценою. Бо взяли все найкраще від грандів і змішали в одному хвлаконі. Атмосферна мелодика з потужною ритм секцією від Draconian, ниюча скрипочка від My Dying Bride, жіночі вокали а-ля суміш The Gathering з Silent Stream of Godless Elegy, глибинний гроул, насичений скрім і мелодійні клавіші зі звуком фортепіанка. Коротше, всьо лучшеє, що є у жанрі, майстерно відібрано і гарно зіграно в Австралії та грамотно зведено в Швеції втілилося в альбум "In Glorious Death". качнуть

Ashes You Leave - The Cure For Happiness (2012), Gothic/Doom Metal

Новий альбом від хорватської легенди готік думу Ashes You Leave. Звичайно, нічого особливого. Альбом витриманий в класичних канонах жанру, без жодних експериментів-екскриментів. Для поціновувачів олдового готік думу. Я скачав, бо давно цю групу слухаю і поважаю. Чомусь завжди їх сприймав і зараз сприймаю як хорватський варіант чехів Silent Stream of Godless Elegy. Йоніка, скрипочка і флейта в наборє - видають приємні ненав'язливі мелодії. Домінуючий жіночий вокал доповнюється епізодичними чоловічими гроулами. Коротше, смакуйте вкус ностальгії. Кач-сцилочка тут

Troldhaugen - Ramshackle (2012), Avant-garde/Symphonic/Extreme Folk Metal

Зустрічайте чергову новинку! І знову дебют! Перший фулленгтх реліз від австралійців TROLDHAUGEN охарактеризувати доволі легко. Це поєднання троллівського металу від Finntroll з авангардністю Diablo Swing Orchestra, і етім всьо сказано. Все чьотко і грамотно. Доволі їстівний мікс зробили автсралійці. Смакуйте під хороше настроеніє!!! сцилочка

Saturnus - Saturn In Ascension (2012), Melodic Death/Doom Metal

Ура товаріщі! Данська death/doom легенда повертається. Протягом останніх двох тижнів новий альбом Saturnus є однією з найобговорюваніших тем на форумах, присвячених метал музиці. Підозрюю, що такий жвавий інтерес до свіжачка "Saturn In Ascension" підігрітий минулорічними суперуспішними концертами данців на просторах екс-совка, зокрема у Києві (в рамках Doom Over Kiev IV), Мінську та Москві, на яких прихильники гурту мали можливість насолодитися всіма старими хітами та оцінити кілька нових композицій, які увійшли в черговий реліз Saturnus-a. Чотири альбоми за понад 20 років існування гурту - погідьтеся, це не багато. Однак, як виявилося, і трьох альбомів було достатньо, щоби возвеличити групу і надати їй статус культової. Сприймаючи новий доробок данських металістів крізь призму культовості та легендарності Saturnus, більшість фанів доволі необ'єктивно підходять до оцінки "Saturn In Ascension", називаючи його абсолютним шедевром та віддаючи лаври альбому року 2012. Так, альбум хороший, крепкий, витриманий в канонах жанру, оповитий фірмовою сатурнівською атмосферою з класичними насиченими гроулами Томаса та його ліричними декламуваннями, але, як на мене, це не шедевр. І як мінімум, за мелодикою він у надцять разів програє легендарному попереднику "Veronika decides to Die". А так, критики в мене немає. Іднізначний маст хев для поціновувачів жанру. Серед найсильніших треків відзначу десятихвилинний опус Forest of Insomnia як есенцію всього альбому. Качнути тут

Saurom - Vida (2012), Heavy/Folk Metal

Не пасуть задніх і Saurom - cлідом за своїми видатними земляками Mago de Oz теж видали новий альбум з простою назвою "Vida". І мушу відзначити, що геть не поступаються: ні в якості запису, ні в хітовості мелодій. Можливо, нове творіння Saurom навіть більш насичене мелодикою. Мультиіснтрументаліст Нарсі Лара знаєт свойо дєло: казкові мелодії на флейті та волинці пронизують увесь альбум. Хеві драйв та хітова мелодика - це успіх Saurom-a. Эдиний недолік, а, може, просто особливість - це доволі специфічний вокал Мігеля Франко, який не всім припаде до душі. У відрізках, де він співає з надривом, цей вокал нагадує шалені крики скаженого звіра. Ну, геть на любітєля. А загалом музика дуже гарна ще й приправлена хоровими та подекуди сольними співами аж чотирьох запрошених вокалісток. Впєрьод - спеніш фолк метал ждьот! Качнуть тут

Mago de Oz - Hechizos, Pócimas y Brujería (2012), Celtic/Folk/Power Metal

От хто не зраджує традиціям, так це Mago de Oz. Як лупашили свій фолк хеві/павер ще в 90-х так і досі продовжують. 23 роки на сцені - це не хухри-мухри, а вагома причина, щоб назвати їх легендою іспанського металу. Одинадцятий номерний альбум Hechizos, Pócimas y Brujería мало чим відрізняється від попередників. Та й взагалі у Mago de Oz всі альбуми подібні. Знайшли свій почерк і не відходять від того, що у них найкраще виходить. Різниця лише в тому, що в деяких альбомах трохи більше хеві, в інших - більше фолку от і все. А ще ознакою відмінності можна назвати хітовість. От якраз її, починаючи з альбому Gaia 2003 року вдосталь, що і наштовхує на скачування кожного чергового альбому невтомних іспанських мучачос. Кочаємо тут

Psilocybe Larvae - The Labyrinth Of Penumbra (2012), Melodic Black/Death Metal

Щось мені геть не вкатив новий альбум цих москалів. Раніше цікавіше грали, мелодичніше. Якісний запис, але сам матеріал - хня. Ні мелодіка, ні блека тут немає. Якийсь прогресів дум-дет вийшов. Коротше, ще одне розчарування року, хоч і не таке велике як Butterfly Temple,бо цей альбум я не чекав. для ознайомлення

Dvar - Deii (2012), Darkwave/Lightwave

Хтось грає darkwave, хтось cardiowave, а загадкові московські жрєци пчєліного культа - lightwave. Цьогорічна епешка з промовистою назвою Promo віщувала, що повноформатник цих електронщиків буде вельми цікавим. Так і сталося, новий альбум містичного гурту Dvar виправдав мої очікування щодо якості! Дабл ЦД складається з 32 треків, по 16 у кожному. І якщо ранні роботи були більш темними і похмурими, то Deii звучить світло і легко, тепер це справді можна назвати лайтвейв. Ніякого сумбуру і ембіентних експериментів, лише суцільна мелодика,ммм. ай да бджолярі! ай же ж смачний музичний мйод цього разу виготовили. Лічно асабисто для мене, це найкраща робота з часів Rakhilim 2004 року. А ще стало менше цих скажених вокальних викрутасів вигаданою бджодиною мовою, які іноді заважали насолоджуватися музикою. У цьому альбомі більше інструменталу, дуже хвайний зразок синтетичного неокласіку. Платівка може стати чудовим навагоднім саундтреком под йолку й олів'є або просто сімпатічним казковим саундтреком до дитячого кінохвільму чи анімації.

насолоджуйтеся

Sangre De Muerdago - Sangre De Muerdago (2011), Neofolk

По-осінньому мрійливий та меланхолійний дебютний самвидав альбом іспанців Sangre de Muerdago реально запав мені в душу. Давненько не траплявся мені такий задушевний мелодійний, я би навіть сказав, чистий матеріал. У музичному плані це справжній тру неохволк, без усяких домішок сайкоделу, ємбіенту чи маршелу. Переконаний, лірічнєйші партії акустік гітарки в компанії скрипочки та сопілочки не лишать ваші серця байдужими. Якось так склалося, що переважна більшість гуртів, що грають неохволк походять з Німеччини/Австрії та Італії, можливо, тому іспанці Sangre de Muerdago звучать для мене якось самобутньо та по-свіжому. Звичайно, можна провести паралелі з Tenhi, пізнього періоду Empyrium і навіть Still Volk, проте рєбйата із Галіції звучать так щиро і душевно, що жодних думок про якийсь плагіат чи копіювання не виникає. Отже, скуштуйте порцію якісного іберійського андеграундного неохволку з присмаком атлантики і не пашкадуєте. Ось лінк, на жаль, лише в бітрейті 192кбс, бо дуже раритетний альбум, але якість хороша.

Betrayal At Bespin – Rains (2012), Progressive/Post-Rock

Після шикарнєйшого дебютника трирічної давнини талановиті хвіни Betrayal at Bespin повертаються з новим надзвичайно приємним релізом "ДОЩІ". Якщо у 2009 році вони грали музику, яку загалом можна охарактеризувати як пост метал віз неокласік інфлуенсиз, то тепер хлопці пропонують більш зрілу та вишукану музику, що поєднує у собі елементи пост року, металу, сінематики та все тої ж неокласики (скрипка, віолончель, труба, скасофон в комплєктє! це вам не хухри-мухри), Що ще писати, негайно качайте і самі хванатуйте, вже більше місяця сам слухаю-не наслухаюся. Маловідомість гурту аж ніяк не занижує якість матеріалу. Справді дуже високоякісний оригінальний альбом! Сцилочка нарешті в якості, місяць чекав на її появу, щоби вас порадувати не гінськими 128кбс, а справжніми 320кбс

Веремій - Там, де сонце встає (2012), Melodic Heavy/Folk Metal

Ну, що ж, це сталося. Монополію Тіні Сонця повалено - так подумає кожен більш менш обізнаний з українсьою етно рок музикою. Не так щоб у нас мало етно рок гуртів, але саме наявність слова heavy в описі стилю, в якому грає Веремій, наштовхує на порівняння з їх більш іменитими земляками. Та й після прослуховування дебютного альбому "Там, де сонце встає", який, до речі, гурт випустив аж на 10-ому році існування, вас не покине така аналогія. У будь-якому разі, такі релізи не можуть не викликати задоволення, хоча б навіть через те, що подібних патріотік етно гуртів у нас дуже мало. Ще більшої поваги викликає те, що банда у складі аж 9 осіб! таки спромоглася записати альбом у наш нелегкий час, коли така музика, м'яко кажучи, не дуже то й цікавить пересічного українського слухача. Більш обізнані знають гурт Веремій за виступами на фестах та за минулорічний доволі непоганий кліп "Тихий гай". Наявність у складі двох скрипок, флейти, віолончелі, це не просто, як то кажуть показушний пінт, бо всі ці інструменти задіяні фактично в кожній пісні, де відіграють чи не головну мелодійну роль. До речі, саме мелодика гурту мені найбільше сподобалася. От за це їм реальна пйатьорка! Дуже цікаві і незаяложені мелодійні малюнки присутні в кожному трекові альбому. Серед недоліків запису відзначу вцілому пластмасове звучання ударних та чахлість гітар. До "хеві" такий запис не дотягує, а ось мелодік етно рок вдався цілком пристойний. Кочаємо в суперякості тут або на українському тірренті

Munruthel - ВЕРОломство (2012), Atmospheric/Pagan/Folk Black Metal

Знову Харків, знову блек і знову якість! Я навіть не сумнівався, що почую високоякісну музику. Харківський блек - це як видатна, перевірена роками якісна торгова марка, яка ніколи не підведе і завжди пропонує добрітний продукт. Після шестирічного мовчання (якщо не враховувати минулорічний ембієнтово- саундтрековий реліз "Темна Сага") , екс-учасник Nokturnal Mortum знатний барабанщик Munruthel видає новий альбум "ВЕРОломство" - це продовження язичницької тематики, яку можна було почути на попереднику "Эпоха Водолея" у 2006 році. Новий альбум писався понад 6 років, тому звучить зріло, і є скоріш найкращим творчим досягненням ванменбенду MUNRUTHEL. Добротний епічний паган метал, прикрашений вокальними партіями запрошених спешел гестів - ідейними сотоваріщами Munruthel'a Маші із Аркона та Wulfstan'a із Forefather, розбавлений врізками із совєтського кінематограхву ("Русь Изначальная" та "Детство Ратибора") на паганську тематику, ще й оздоблений надзвичайно красивими симфо оркестровками в дусі Saturious'a з NM. Окремо відзначу єдину україномовну і найкращу, на мою думку, на альбомі пісню "Карпатський Щит", яку присвячено пам'яті карпатського мольфара Михайла Нечая, вбитого влітку 2011 року психічно хворим християнським фанатиком. Кочаємо, вникаємо, насоліджуємося тут

Plastic Fantastic! - Convicted (2012), Post-Hardcore/Electronic

Вторинний але якісний матеріал штатівсього рівня від молодого київського гурту. Чомусь навіть ніде на форумах не коментують цей альбум. Чи то через відсутність його піару, чи то через аж занадту вторинність та нестачу новизни, хоча запис здійснено на мега рівні. Качнути можна тут

Milanku – Pris À La Gorge (2012), Atmospheric/Post-Metal/Post-Rock

Другий номерний альбум Pris À La Gorge від хвранкомовних канадців за горло не бере, а от за душу моментами так. Атмосферний, тужливий, іноді меланхолічний Mono-подібний пост рок з крикливими пост-хардкоровими вкрапленнями, без авангардних витребеньок та без претензій на новаторство слухається легко та приємно. Для поціновувачіві жанру - маст лістен! сцилочка, ось вона

Obsidian Kingdom - Mantiis - An Agony In Fourteen Bites (2012), Progressive/Post-Black Metal Opera

Не рецензую. Просто цікавий дебютний альбум від іспанців. Опера в тегах стосуєтсья лише побудови альбому - це фактично один трек. Оперних вокалів тут нема, проте стилів намішано сила силенна! У прес-релізі все чьотко сказано: "Mantiis – An agony in fourteen bites” (2012) is a conceptual album, featuring a single song divided into fourteen tracks which flow through different genres. Taking part in the long-lived tradition of rock operas – such as those created by David Bowie or King Diamond –, the album embarks the listener in an eerie musical trip, noted for the coherent exploration of a wide range of styles and emotions. With a progressive character and a post-modern approach, its influences can be traced from the melancholy of Akira Yamaoka to the heaviness of Cult of Luna, including the experimental style of Ulver or Pink Floyd sound’s heritage. Defying both tradition and their Black Metal origins, Obsidian Kingdom continue to tread their own path in an untiring search for their own unique style, aside from convention or style boundaries.

Кожен знайде щось цікаве для себе. Качнути тут

Adorned Brood - Kuningaz (2012), Folk Metal

Ой же ж приємна неочікуваність! Мужикі із Adorned Brood повертаються з новим суперальбомом! От що не кажіть, а є така тенденція: коли очікуєш чогось супер-пупер - то часто в результаті розчаровуєшся, а коли ніяких меганадій на якість не покладаєш - то альбум приємно радує. Так от сталося із новим релізом німців, принаймні, лічно для мене. Вважаю, це їх найсильніша робота за останні 10 років, що поєднала в собі найкраще в жанрі фолк металу. Ех, моцний альбум вийшов! Енсіферумовська епічність, мелодетові рифи і навіть крейдолоподібні скріми зустрічаємо на цій платівці. Ну, і як завжди, хвлейта! ах ця чаруюча хвлейта! ти покоріла мойо сєрдце! Так льогко і нєпрінуждьонно прикрашає епік батл фолк метал ліричними мелодіями. Іднізначно цей альбум - в топ року. Ви вже списали цю групу другого фолк метал ешелону в утиль, а вони піднапружилися і знайшли ту саму золоту середину, яка увібрала все найкраще зі старого блекового Adorned Brood 90-х, та новітнього більш фолькового 2000-х. Нє задумиваясь кочаємо і фанатуємо. Дуже хітовий альбом, качає з перших нот!!!

Kozak System - Шабля (2012), Ethno-Rock/Folk-Rock

Як поціновувач творчості гурту Гайдамаки ще з кінця 90-х, коли він звався Актус, не можу не прокоментувати вихід у світ свіженького кружальця Kozak System. Не буду ще раз копатися в нюансах розколу славетного українського гурту, що й так вже надцять разів сказано-пересказано. Проте припущу, що амбіційність та лідерство Івана Леньо взяли гору. Тепер він є очільником, чи то пак, хвронтменом новоутвореної хвормації Kozak System. Щодо, власне, свіжачка "Шабля", то загалом альбом справляє позитивня враження. Нарешті можна відчути той драйв та потужність, яких так не вистачало у гайдамаківському попереднику "Кобзар" 2008 року. У стилістичному плані Kozak System пропонують гримучий етномікс від реггі до хард кору. У порівнянні з колишніми Гайдамаками стало більше панкухи та трешухи. Залучивши до участі в новому альбомі цілу плеяду сучасних українських творчих особистостей, (див. - давніх друзів гурту), таким чином Іван Леньо і Ко. не тільки розпіарили своє нове дітище, а й вирішили питання з написанням текстів до нових пісень (до цього причетні Лазуткін, Положинський, Жадан, Іздрик) та прикрасили гарними співами не дуже виразні вокальні дані самого Івана. До слова, хотілося би в наступних роботах гурту почути більше співів від гітариста Олександра Дем'яненка, який, мені здається, значно майстерніший у цій справі. Водночас відзначу великий плюс - це супервдала поява на альбомі таких знатних в укрмузпросторі особистостей як Андрій Середа та Катя Chilly, участь яких зробила пісні "Про Андрія" та "А вже тому 7 рік буде" справжніми шедеврами. Браво! Як на мене, разом з "Брат за брата" це найкращі пісні на цьому диску. Окрім авторських текстів на"Шаблі" можна також почути козаксістемівське прочитання кількох українських народних пісень та кавери на Bob Marley, Motorhead та Misfits. Також сюди потрапили оновлені актусівська "Я ворота запираю" та гайдамаківська "Стара Румунія", яка перейменувалася в "Емігрант Сонг". Загалом 17 треків і понад годину звучання. Вітаємо козаків з гарним почином і з нетерпіння чекаємо творчої відповіді від Ярмоли та його правдивих воїнів світла. Лінк не даю, купуєм ЦД, підтримуєм якісний гурт.

Finsterforst - Rastlos (2012), Folk/Viking Metal

Не буду оригінальним і погоджуся із більшістю суджень про те, що новий доробок німців FINSTERFORST аж надто схожий на творчість MOONSORROW. Таки не дають спокою лаври фінських колег. Ще з попереднього "..zum Tode hin" 2009 року вони взяли курс на епічність. На новому "Rastlos" представлено 7 треків, 2 з яких інструментальні коротенькі композиції і 5 монументальні суперепічні трекі, один з яких, що є завершальним, триває понад 22 хвилини. Щодо фолк складової, то здається, що стало менше акордеону, проте його достатньо. Не можу назвати цей альбум вторинним, бо звучить він якщо не краще, то на рівні з найліпшими роботами фінів. До того ж саунд німці забацали супермегаякісний. Тому аби зберегти під собою трон епічного фолкметалевого субжанру, Мунсоровцям доведеться добряче піднапрягтися і видати щось на кшталт успішного "Kivenkantaja" 2003 року але з сучасним звуком, бо з минулорічним Varjoina Kuljemme Kuolleiden Maassa можна їх вважати битими на своєму ж полі. Фінстерфорстовський "Rastlos" у цьому змаганні однозначно бере верх: і по звуку, і по якості музматеріалу. качнути і оцінити тут

Samsas Traum - Asen'ka - Ein Märchen für Kinder und solche, die es werden wollen (2012), Avant-Garde Gothic Metal

Незмінний лідєр та автор усіх пісень Samsas Traum Алєксандєр Каште розродився новим альбумов під назвою "Асєнька - казочка для дітей і тих, хто хоче ними стати". Це творіння складається з двох дисків. Другий особливої цінності не має, бо складається з якихось піяно-компутерних міні-композицій, а ось на першому зупинимось більш детально. Тут зустрічаємо традиційний сплав стилів від Samsas Traum. Розкрию вам рецептуру успішного авангардного мікса Алєксандєра, що перевірена часом: до ляміммортелівсько-лакрімозівської готишності додаємо попсової хітовості пізнього Oomph! + трішки симфоблекових бластбітів та театральної ангізіївської підливки - вуаля, панове, кушать подано! Скуштуйте цей смачненький салатний мікс! Смачного і на здоровля! сцилочка іздєсь

Manntra - Horizont (2012), Industrial Folk Metal

Знайомтеся! Нове ім'я на фолк метал сцені - хорватський гурт MANNTRA презентує свій дебютник "Горизонт". У музичному плані - це сплав попсової індустріальності Oomph! з балканським фольклором. У піснях, де гітарки відходять на задній план, а етно танцювальна складова бере гору, мені особисто навіть нагадало український проект Діми Ципердюка Dazzle Dreams. Загалом альбом не позбавлений хітовості. Серед плюсів даного релізу - якісний сучасний звук, колоритні фемальні етно завивання та хорватські тексти. До мінусів віднесу - електронно-синтетичні замінники живих народних існтрументів. Хотілося би все ж таки справжніх дудєлок-пердєлок почути, що додало би яскравості та автентичності даному матеріалу. Дебют зараховано. Чекаємо наступних релізів від хорватських новичків. Кач тут

Jännerwein - Nach Der Sehnsucht (Von Der Bestandigkeit Der Erinnerung) (2011), Neofolk

Випадково натрапив на цей чудовий австрійський неофолк бенд і був пріятно удівльон! Ця музика для відпочинку. Спокійна, мелодійна, романтична, інтелігентна. Альпійський неофолк у поєднанні з сучасною бардівською піснею - так характеризують свою творчість самі музиканти Jännerwein. Перша складова виражена мелодійними малюнками акордеону, скрипки, колісної ліри, волинки та блокфлейти. Саме використання акордеону у супроводі акустичної гітари, напевно, більшість фанів неофолку наштовхне на порівняння з легендами жанру Of the wand and the moon та Forseti. А от друга - щирі чистоголосі співи під гітарку нагадали душевні християнські пісні, які мені колись неодноразово доводилося чути у вечірніх передачах українського національного радіо по кухонному брехунцю. Тому під деякі пісні так і хочеться підспівати "а поооки що кажем до побааачення". Ніякого сарказму, це скоріше зарахую як плюс! Вам подобаються Darkwood, Cawatana, Forseti, OTWATM? - тоді цей альбум для вас! Однозначно в золоту колекцію європейського неофолку!!! альбом качнути тут Підозрюю, вам сподобається ця музика, тому відразу додаю сцилочку на їх дебютник 2008 року.

Butterfly Temple - Дыхание (2012), Pagan/Folk Metal

А от цей альбум зовсім не порадував. Скачав, прослухав 4 рази і ділітнув. Думав, все ж таки щось розчую якісне, а ні. Зі всього альбуму запам'яталося теми півтори, не більше. Легендарна російська група падає в моїх очах. Ніякого фолк пагану більше немає, грають якійсь мелодік поп метал. Рівень запису і зведення хороші, а сам матеріал - суцільна неякість, зовсім нечіпляє, пісні важко відрізнити одну від іншої. Коротше кажучи, "Храм Бабочкі" зробили серйозну заявку на номінацію альбум-розчарування року 2012. Для загального розвитку кочаємо тут, може, інше враження складете.

Kubrick Cats - EP Американская готика (2012)

Представляю Вам київський колєктів The Kubrick Cats (молодий гурт екс-гітариста нєбезізвєсного гурту F.R.A.M.), який грає в досєлє нєслишанном в Україні стилі dark cabaret. Реально ця ніша в нас геть порожня. Тому мені вдвічі приємно занести цей, хоч і нефулленгтх, ЕПЕ альбум в свою колєкцію укральтернатіва. До речі, на минулих вихідних поімєл вохможность відвідати їх лайв концерт. Наживо, хреново звучали, а ось запис доволі хороший. Рекомендую зацінити. Шкода, що російською співають, якби українською - то взагалі б екзотік було. Особисто мене підчас прослуховування постійно не покидав дух присутності ангізійовщини у цій музиці, напевно, через використання акордеончика і псевдо тяжких гітар, як у ANGIZIA. Із прес-релізу: Группа The Kubrick Cats организовалась в мае 2010 года из музыкантов с разным опытом и разными музыкальными предпочтениями, но одинаково безбашенных и стремящихся создать что-то своё. Не ставя себя в жёсткие стилистические рамки и всегда стремясь "впихнуть невпихуемое", в своей музыке мы сочетаем блюз-роковую и металлическую гитару, благородный звук рояля, разухабистость аккордеона, и чёткие и звонкие ударные. Всё это приправлено как мужским, так и женским вокалом, иронией и лёгким налётом декадансного кабарешного безумия с постоянной готовностью к экспериментам и смене настроения. качнути/ознайомитися можна тут

Dance party. Dance! Dance! - That's The Way Aha Aha We Like It (2012), Indie/Post-Hardcore/Experimental/Disco

Бороздя інет-ресурси у пошуках нової української альтернативної музики, нещодавно натрапив на цей дивакуватий колєктів із Харкова. Сама назва Dance party. Dance! Dance! віщувала про те, що серйозного в цій музиці нічого не буде. Тут суцільний стіб. Текстове наповнення другого альбуму молодих харків'ян не беру до уваги - це для любителів слів "дік" та "хвак", а от музична складова мене приємно вразила. Навіть можна сказати, що виявилася справжнім сюрпрайзом. Такий пйострий та барвистий мікс стилів в українській музиці я ще не зустрічав. Паралелі можна провести хіба що з не менш стібним штатовським нінтендо поп грайндкор дуетом The Forgotten Archetype. Тільки наші парєнькі базуються не на грайндкорі, а на пост-хардокорі, тому є лайтовішими. Мда, багата Слобожанщина на музичні дарованія. Не тільки якісним блеком радує, а й от таким от сплавом непоєднуваного. Альбум That's The Way Aha Aha We Like It триває трохи більше 22-ох хвилин, але за цей час перед вами постане такий широкий калейдоскоп муз напрямків , що словами цього не передати. Тут вам і імо-кор, і пост-хардокр, і скрімо, і денс мюзік, і звичайнісінський попс, а також пост рок, елєктро метал, і, канєшно, діско! Підчас прослуховування тільки й встигай помічати зміну стиля. Відіжгли пацанчєги на славу! Окремо відзначу високомайстерний рівень запису! Не поступається євро та заморським зразкам. Ну, що ж - впєрйод ознакамлівацця

Beer Bear - За Незримой Чертой (2012), Folk Metal

Другий повноформатник москвичів виявився без особливих откровень. Все той же рівний, місцями примітивний фолк мітол зі значною долею корпіклаанства та енсіферумовщини. Відзначу лише реальне покращення якості запису порівняно з дебютником. Для любителів балалайок, скрипочок і дудочок під гоц-гой - в колекцію! Неочікуваним виявився кавер на польсько-українську Гей Соколи, видно,у хлопців вичерпалися теми про лєс,медвєдєй, ель і мйод-піво. Кочаємо тут

Tiamat - The Scarred People (2012), Gothic/Doom Metal

Кожного разу, коли виходить новий альбум легендарної метал групи, в інеті на музфорумах з'являються десятки сторінок срача на тему: "нинчє група нє торт, от у 90-х був реальний мйод". Цей срач звісно не оминув і нове творіння шведської дум метал легенди Tiamat. Купа критики звалилися в черговий раз на голову Йохана Едлунда як основного автора пісень та лідера гурту, в основному зводячись до того, що тепер він не тру, не душевний і взагалі попсогон. Як мінімум не розумно було чекати від TIAMAT щось у дусі славетних альбомів "Сlouds" і "Wildhoney". Це вже давно в минулому, і назад вороття не буде, що товаріщь Едлунд давав неодноразово зрозуміти у своїх попередніх музроботах. Проте завжди лишаються такі вперті хванати, які досі вірять, що буде їм знову сладкій думовий Дикий мйод, як у 1994-му. Ювілейний десятий повнометражний реліз TIAMAT "Зарубцьовані люди" виявився досить рівним і простим для прослуховування. Ніякого думу тут і близько немає, а лише готрок із душком 90-х, місцями відчувається вплив таких музикантів як Cure, Pink Floyd і навіть Nick Сave. Ізюмінкою альбума є часткові вкраплення східних інфлюенцій та навіть наявність околоблюзових гітарних солячків. До найхітовіших речей віднесу Radiant Star i Messinian Letter. Взагалі повільні пісні видалися більш чіпляючими, а швидші якісь занадто примітивні, що подекуди нагадують хвінських готів 69 Очей. Проте тіаматівська атмосфера збережена, їх фірмова ритмсекція і досі радує слух навіть поціновувачів ранньої творчості, для яких, до речі, Едлунд все ж таки зробив сюрприз - це два останні треки на альбумі з поющімі птічкамі, звуками природи та атмосферною мелодикою в дусі золотого думового альбуму "Wildhoney". Забираємо альбум тут

Skálmöld "Börn Loka" (2012), Viking/Folk Metal

Молодий айслендік бенд SKALMOLD із Рек'явіка  пропонує вашій увазі свій другий повноформатник Born Loka. Чергова порція добротного вікінг/хволк металу в дусі Amon Amarth i Turisas. Тільки ісландці звучать різнобарвніше, епічніше і з більшим пахвосом. Асортимент вокальних партій не може не радувати. Особисто мені дуже припали до душі чоловічі чистоголосі хорові співи. Місцями матеріал звучить доволі симхвонічно, я би навіть сказав, по-теріонівські. А суперізюмінкой альбома та й творчості гурту взагалі, що вирізняє її з-поміж безлічі вікінгметал гуртів, є гобой. Цей інструмент видає мілєйші солячкі майже у кожному треці. Тому не вагаючись, кочайте тут і буде вам щастя. Єдиним нєпріятним недоліком альбуму, принаймні для мене, є фрагментарні хевітреш запили, які, на мою думку, тут ні к сєлу, ні к городу.

Shining - Redefining Darkness (2012), Progressive Black Metal

Як і всі попередні альбоми гурту Shining, свіженький, вже восьмий за ліком, Redefining Darkness містить всього 6 треків. Шведська лєгєнда суїцидального депресів блеку і цього разу не розчарувала. Все той же похмурий, з непердбачуваною емоційною мелодикою, блек ще й на додачу з елементами прогресиву. Багато хванів критикують Колю Кварфорта за чистоголосі партії, а він не зважає і від альбому до альбому розвиває свої вокальні дані, що не обмежуються лише традиційним депресивним гарчанням. Маладєц, не зациклюється, еволюціонує, як і його музика, яка тепер не простий депресів блек, а прикрашений елементами прога, хеві та навіть джезу і блюзу, про що красномовно засвідчують партії акустік гітари, саксофону і піанінко. Іднізначно альбом маст хев! Кочаємо і вникаємо тут, мене зачепило лише з третього прослуховування. Друга тема - ващє тєма! акустік гітар грає наче тривожний саундтрек із 28 днєй спутся із блюзовим саксом. Мелодія з хвільму для зрівняння http://www.youtube.com/watch?v=Z_R6Oe1x1c8  (ритм інший, а мелодію спер:) А наприкінці четвертого треку акукстік гітар програш наче з Хотел Каліхворнія від Eagle.

Winterfylleth - The Threnody Of Triumph (2012), Atmospheric Black/Pagan Metal

Вам це має сподобатися. Великобританський гурт із заплутаною назвою, яка, як виявляється, староанглійською означає місяць Жовтень, гідна вашої уваги. Ці англосакси на своєму третьому номерному ЦД пропонують високоякісний швидкісний блек віз но факінг кібордз, але повністю і наскрізь пронизаний гітарною нордичною мелодикою та льогкім нальйотом фольку. Ні дудок, ні сопілок, тільки мелодичні гітарні рифи місцями припостовані, що додає ще більше атмосферності альбуму. Одним соловом - красавці. "Тріумф поховальної пісні" состоялся товаріщі! ура! Окремо виділю шостий трек про "Вільну душу", який відразу припав до душі :) Не буду приводити аналогії з іншими гуртами. Сулахайте і самі аналізуйте, ось лінк

Huldre - Intet Menneskebarn (2012), Folk Metal

Хелло! На часі чергова порція фолк мітолу!!! Цього разу в скандинавських традиціях! Молодий дацький колєктів із Копенгагена порадує вас скандинавськими мелодіями у дусі славетних OTYG i STORM. Тут всьо по канонам жанру: ненапряжні жужачі гітарки, ниючі скрипочки і лірична флейточка. От лише вокал на любітеля. А тут він лише фемальний. У деяких бадьорих піснях мені не подобається, занадто дзвінко-різкий, а от у ліричних темах - самий смак! А так, взагалі хароша дебютна робота. Успіхів у творчості цим датчанам, а нам - якісних альбомів від них! ознакоміцця і скочать тут

Träumen Von Aurora - Sehnsuchts Wogen (2012), Atmospheric Black Metal

Вже зараз можна точно сказати, що 2012 - це рік мегастрімкого розвитку атмосферік пост блеку та шугейзінг блеку. Тонни груп почали грати в цьому напрямку, шкода, що переважна більшість - це неякість. Але, як то кажуть, і в купі лайна можна знайти перлину. Це стосується німецького гурту Tr?umen Von Aurora - моє нове відкриття. Якось на дозвіллі скачував купу нових альбомів від незнайомих мені гуртів у стилі атмосферік та мелодік блек. Як і зазвичай, десь відсотків 85% виявляється відвертим говнєцом. Але мої скачування-пошуки якості увєнчалісь успєхом і я був вознаграждьон за свої труди прєкраснєйшим мегамелодичним дебютним альбумом гурту Tr?umen Von Aurora. Це те, що давно хотілося почути, без всяких напрягів, замислуватостей, просто лірік мелодік блек зі значною долею постовості, гарними акустичними гітарками, чистими і скрімодепресовоподібними чоловічими вокалами та нєвєроятно приємними партіями піанінко. Рекомендую всім цей перспективний німецький гурт! ах, какоє наслождєніє можно получіть тут

Neurosis - Honor Found In Decay (2012), Experimental/Progressive Sludge/Post-Metal

За вниканням у довгоочікуваний новий альбому My Dying Bride, що нещодавно винирнув у мережу, не пропустіть ще одну нє мєнєє цікаву новинку - свіжачок (чимось схожий за духом з останнім MDB) від воістину лєгєнди постхаки та сладжу каліхворнійців NEUROSIS. Якщо новий MDB вас вже не прєльщає, не радує і приємно не дивує, здається монотінною тягомотіною, то для вас якраз подоспєл смачний сладжовий ніштячок Honor Found in Decay. Тут справді є у що вникати. І хоч новий альбум америкосів порівняно з попередніми релізами здається легшим, мелодійнішим та вцілому легшим для сприйняття, всеодно Neorosis знову видав такий альбум, в який з першого разу повністю не вникнеш. Комусь знадобить тиждень прослуховування, комусь місяць, а дехто й взагалі не вникне. Але в тому то мйод і соль. Якщо таки вникнете - тоді вам відкриється вся сладость і вкусность цього релізу. Окей! впірйод! кочаєм сладжових флагманів тут

Niburta - Scream From The East (2012), Melodic Death/Folk Metal

Що за Нібурта? - подумав я і згадав, що минулого року кілька разів ганяв у плаєрі їх епеху Awakening 2011 та демо Eredet 2010. Ще тоді подумав, перспективна група, буде з них якість. І ось нарешті ці угорці видали перший повноцінний альбум. Для любителів фолк мітолу - однозначно в колєкцію. Тут на вас чекай цілий ансамбль пєсні і пляскі. Серед, власне, народних інструментів: варган, кобза, флейта, хурді-гурді, скрипочка, волиночка. Разнообразіє вокалів теж радує: чисті фемалє, харшові чоловічі, горлові співи. Якщо проводити паралелі з іншими гуртами, то тут ви знайдете елементи Елуветіївського мдм-у, болгарсько-балканські співи Balkandji і навіть фолк-кор раннього Здоб ші Здуба. Коротше, бодрєнький і мелодичний такий заміс в угорців вийшов, який самі вони називають Balkanic Folkmetalcore. Отже слухайте і отримуйте насолоду.

The Nine Treasures - Arvan Ald Guulin Hunshoor (2012), Folk Metal

Беремо китайців THE SAMANS, додаємо фінів KORPIKLAANI, приправляємо монгольськими мелодіями і маємо "Дев'ять скарбів" :) качаємо і насолоджуємося екзотичними східними фолк інструментами.

Состояние Птиц - Состояние Птиц (2012), Screamo/Post-Metal/Violin

Рекомендую до прослуховування молодий піцєрський колєктів Состояніє птіц, який після двох епешок нарешті видав свій перший повноцінний фулленгтх реліз. Дуже експресивна та емоціна музика. Партії скрипки - шик!!! Мега потужність, напір + супер мелодика, до того ж тут нема традиційних підліткових скрімо вокалів. Це більше схоже на пост хардкор. Місцями вокальні партії мені нагадають навіть блекового Лютомысла. Ну, і ще раз скрипочки -ааааа. Жиріщєєєє!!! Дуууже грамотно! Правда, після першого прослуховування здалося, що пісні надто перевантажені текстами, навіть зараз не покидає думка, що чисто інструментальним цей альбом був би ще ліпшим, хоча такий надривний вокал значно додає експресії. Єдиний недолік - дуже короткі за часом треки - кожна пісня доходить до піку і якось різко закінчується. Чекаєш продовження, розвитку мега душевної теми - а нема :( Тому доводиться знову і знову ганяти альбом по кругу :) сцилочка на якість тут: http://rusfolder.com/32232965 

Enslaved - RIITIIЯ (2012), Progressive Black/Viking Metal

Вже дванадцятий, за рахунком, повноцінний реліз видали норвежці Enslaved. Їх музика значно пом'якшала, особливо, якщо порівнювати з альбомами, які вони видавали у 90-х. Чесно кажучи, Enslaved мені ніколи особливо не подобалися. Блеку в них завжди вистачало, а от вікінгу якось мало, принаймні, якщо порівнювати з легендарними Thyrfing чи Mithotyn. У новому альбомі Ріттія, який начебто перекладається як "Roots of Mankind" cтало значно більше прогрессіва, навіть сайкоделіка, з'явилися цікаві мелодії, і що найбільше мені сподобалося - чисті вокальні партії, а то те одноманітне крякання за 20 років вже набридло. Старі фанати гурту сприймуть в штики цей реліз, а от для мене - це найкращий альбум зі всієї дискографії Enslaved. Дуже високоякісна платівка вийшла, все на рівні. З першого разу відразу проникся четвертим треком і сам підспівував "філ зе флеймс, ля-ля-ля". Більше того, підозрюю, що громадськість внесе "Ріттія" у топ-10 метал альбомів року 2012. Коротше, качніть тут і слухайте та самі складайте враження, бо у даному випадку важко визначити однозначно, уж слішком все це на любітєля.

Mono - For My Parents (2012), Post-Rock

А ось і мої японські построкові любімци видали свій черговий альбум! Зовсім неочікувано для мене реліз відбувся ще  4-го вересня, а в мережі альбум з'явився  навіть раніше - у серпні. Тут не потрібно багато коментувати, а ліпше слухати й проникатися. Звичайно, можна звинувачувати MONO у самоповторі і топтанні на одному місці. Логічно, що після попереднього мегауспішного Hymn to the Immortal Wind (2009)   було важко  видати щось краще, не змінюючи нічого в структурі музичного полотна, та не вдаючись до нових експериментів. Але MONO вирішили нічого не міняти в музичному плані і в настроєвому теж. Маємо все той же сумний, ліричний, похмурий, місцями навіть трагічний симфо пост рок, який не поступається попередникам у якісному мелодизмі, АЛЕ, як на мене, цей альбом програє у зведенні чи мікшуванні, чи як там це називають. Вже нема тієї мегастіни звуку як у попередньому альбумі, тобто вона є, але не така масивна. Фірмовий почерк моновців - епічнєйші симфо-гімни з неймовірними крещендо присутні і на альбомі "Для моїх батьків", але вони поступаються в щільності звуку гітар та барабанних партіях. Роль ударних взагалі, здається, зведена до мінімуму на даному релізі. Залишається лише здогадуватися, чим саме спровоковано таке пом'якшення звуку: напевно, через те, що альбом для "предків", щоб не травмувати старших людей? чи то так суворі кліматичні умови та техногенна ситуація вплинула на японців? Коротше - за мелодизм, як завше - ПЙАТЬОРКА, за зведення - ТРОЙКА. А взагалі така музичка ідеальна для бекграунду, щоб побить с самім собой на єдінє і порозмишлять о строєніїї всєлєнной і битії чєловєка!!! Я, напрімєр, проникся і вам того бажаю. Впєрьйод за всєлєнськой пічалью. Cкорбйю.

Dalriada - Napisten Hava (2012), Epic Folk Metal

Оце неочікуваний сюрприз! Лише минулого року хванатував від шостого фулленгтх релізу цих угорських фолкстерів, а тут тобі на - сьомий вже випустили! красавці! Якихось нових відкриттів тут ви не знайдете. Dalriada радують стабільністю, мелодійністю та несхожістю на інші фолк метал колективи. Тут нема ні традиційних медієваль мотивів (за винятком невеликого уривку в трекові номер 8), ні нордичної мелодики. Угорці мають своє фолк метал обличчя, і цього разу видають нам чергову порцію своєї оригінальної етно мелодики + традиційні тексти рідною мовою. Красавці! Все той же плітний, насичений потужний саунд віз кетчі мелодіз :) на додачу до традиційних скрипочки з флейточкою місцями з'являється й волиночка. Із новизни - подекуди зустрічаються лайт тачез оф прогрессів. Любителям бадьорого фолк мітолу - маст хев, іднізначно в колекцію!!! качнути

Therion - Les Fleurs Du Mal (2012), Symphonic/Operatic Metal

Неочікуваний альбом від грандів видався, як у плані змісту, так і у плані його виходу в світ. Якось геть я не очікував нового релізу від Therion після виходу позаминулорічного Sitra Ahra. Попередньо прочитавши відгуки на металареї щодо "Квітів зла", які переважно зводилися до слів, типу: шансон, кабаре, Мілєн Хвармер, шіт та УГ, особливих надій не плекав на те, що почую мегоякість. То в принципі так і сталося. Після прослуховування можу зазначити лише одне - це експериментальна робота якась, скоріше данина французькому ретро у теріонівському прочитанні. Не зрозуміло тільки, навіщо вони випустили це як повноцінний номерний альбум. Зрозуміло, що займатися 20 років металсимфоононуванням стає нудно. Але вважаю, що своє прістрастіє до французької поп музіки Крістохвер Йонсон мав би якось відділити від основної творчості Therion і видати як сайд-проджект, наприклад. А так виходить, що всі хванати плюються і матюкаються, і залишаються в нєдоумєнії. Бо не читають, про що нам повідомляє прес-реліз. А там пише так: "Les Fleurs Du Mal" (a reference to the famous french poet Charles Baudelaire) is a cover album of 60's/70's french pop songs.The album was financed by Сhristopher Johnsson. Ніколи б не подумав, що Йонсон є прихильником Гінзбурга та тих ретро поп-дів, які виконували його пісні у 60-70-х. Жестяк. От на якій музиці, виявляється, виховувався майбутній кумір всіх симфометаломанів :) Кочнути і з'їсти уху можна тут

Netra - Sørbyen (2012), Experimental/Depressive Black Metal

Салют пацанчєгі! І знову нове відкриття!!!! Качав цей альбум в очікуванні почути черговий зразок якісного французького пост блеку, а тут виявилося ще краще! Такого поєднання раніше не доводилося зустрічати. Окремі треки просто шедевральні! Що ж пропонує нам цей ванмен проджект із Хвранції? "чєм удівіт" - запитаєте ви. Із металарейського опису жанру, який я скопіював заголовок посту, особисто мені хочеться відкинути депрессів, нема тут його (за винятком поодиноких скрімових вокальних партій), є трохи меланхолік, а депресів не відчув. Ліпше підходить характеристика металархівів - dark metal (fusion between depressive black metal and trip-hop elements), до чого я ще додав би - blues elements, що реально чути навыть неозброєним вухом :) Коротше, така суміш із блеку, тріп-хопу і блюзу сидить в моєму плаєрі вже другий тиждень. Продовжую вникати і вам рекомендую, навіть якщо й не припаде сильно до душі, то, принаймні, приємно здивує. Качнути альбум у суперякості тут

МегамасС - Его величество удар (2012), Progressive Metalcore/Hardcore

Очінь-очінь і очінь харашо!!! Ще один вітчизняний гурт з якістю єврорівня. Другий повноформатний альбум цих киян нічим не поступається українським флагманам жанру ТОЛу та АННі. А, може, навіть і кращий. Підчас прослуховування, ноги так і рвуться вистукувати різноманітні ритмічні малюнки альбому. Прослухав залпом. Клас. Звучить свіженько, слово "прогресів" у назві жанру цілком виправдане, зустрічаються цікаві нестандартні, як для металкору, гітарні ходи, електронні семпли, а поява, хоч і фрагментарна, у такому жанрі баянчика і саксофончика мене геть вразили. Тексти теж хороші, не те сопливе, що у Стігмати. Патріотична пісенька про Данбасс, де "стучать кольоса в такт с сєрдцем і труби димят, оставляя етот город навсєгда в памяті моєй" посмішила :) Рекомендую ознайомитися тут

Stigmata - Основано на реальных событиях (2012), Modern Metal/Metalcore

"Сєнтябрь горіт.." вже догорає, а в моєму плаєрі нова Стігмата грає!!! :) Хлопці пішли шляхом комерції та новаторства. Від металкору тут майже нічого не лишолося. А от модерн металом це можна смєло назвати. Гурт еволюціонує і косить бабло, впровадивши у свою музику нові хвішки у вигляді нині дуже популярного дабстепу. Звичайно, колишні хванати матюкаються на такі нововведення, та й прихильники чистого дабстепу теж, напевно, не оцінять. Але якщо розглядати альбом як суміш двох вищезгаданих музнапрямків - то все очєнь даже не плохо. Звучіть свєжо, чіпляюче. Стало більше чистих вокальних партій, вони превалюють над іскожонними вокалами. Я оцінив нове звучання Стігмати і схвалюю таку їх зміну. Це ліпше, ніж лупашити канонічний металкор, де все вже мелено-перемелено мільйони разів. П.С.: а от у плані текстів хлопці не зраджують собі, як співали про хню, так і співають :) качнути алтьбум тут

Elvenking - Era (2012), Melodic Power/Folk Metal

Вже традиційно для галочки кочаємо новий 7-ий номерний альбум цих італійських фолкметалістів. Відразу зазначу, що павера тут вже зовсім нема, музику можна охарактеризувати як якийсь комерційний глем з нальйотом фолку та хімовського лавметалу. Іднізначно, старі прихильники гурту будуть ригати :) Проте, якщо альбом розглядати окремо від минулих робіт, то він таки цікавий, перш за все, завдяки своїй хітовості, мелодійності, яка запам'ятовується. Якщо раніше всі їхні пісні мені були на один мотив. Слухаєш - наче гуд, фолк мелодії, дудкі-свістєлкі-пєрділкі в наявносі, вимикаєш і все забуваєш. То тепер фольк частина стала значно меншою, але пісні набули хітовості. Вокальні партії теж змінилися. У більшості пісень здається, що співає нєбєзізвєсний Джон Бон Джові. Тому Ельвенкінг точно відберуть у старого пердуна частину прихильників. Резюме: альбом ЕРА - прифольковано лавметальований бонджові :) кочати, напрімєр, тут

Psychonaut 4 - Have A Nice Trip (2012), Depressive Black Metal

Чергова новинка-відкриття. Грузинський гурт з Тбілісі PSYCHONAUT 4 порадував мене своїм дебютним повноформатником, сподіваюся, і вам ця робота припаде до душі. Альбом вийшов дуже канонічним як для даного жанру, однак зі значною долею мелодизму. Місцями нагадує Shining, Nachtmystium (зокрема наркотичною тематикою), місцями схоже звучить на наш український Лютомысл. Слухається дуже легко і приємно. Все просто і мелодійно, принаймні після першого прослуховування мені так здалося. Душевні акустичні партії гітарки, примітивні мелодійні клавішні партії, але все це дуже чіпляє. Радує, що група повноцінна, тут навіть живі барабани. Виявляється в Грузії метал альбоми ще на касетках випускають. Я прослухав запис оцифрованої касетки. І лише сьогодні знайшов сд-ріп, диск вишов геть недавно. Кочати тут і хев е найс тріп більше години. Рецепт приготування якоїсь наркоти "щастя на двоїх" російською мовою у другому трекові пояснює назву альбому :)

Hexvessel - No Holier Temple (2012), Psychedelic Neofolk

Такий спокійний, дуже мелодійний. Вони кажуть: We’re a family that worships nature through word and sound. We hope you will join us.” Можливо, чимось схожі на своїх співвітчизників TENHI, але зовсім-зовсім трохи, бо мають своє обличчя. Тут менше сумбуру і грузу, які спостерігалися в останніх працях TENHI. Тут більше світла і тепла :). Вокальні партії місцями мені нагадують нинішню Anathema, а місцями чистоголосі пєснопєнія росіян RAKOTH. А ще в цій музиці прослідковуються якісь елементи ретро, не можу точно визначити які саме, бо не є спецом у музиці 70-х. Але щось з тих часів присутнє тут. Стандартний набір з гітарок і барабанів доповнений всякими дудками-сопілками, саксофончиком, скрипочкою і ще органчиком. Давненько не зустрічав хорошого такого цікавого неофолку. Коротше, вникайте і не пашкадуєте. На жаль, лише в якості 192кбс., поки не знайшов у кращій якості. link

In Mourning - The Weight Of Oceans (2012), Progressive Melodic Death Metal

Новий альбум шведів In Mourning у стилі progressive atmospheric melodic death metal + post metal influences і навіть шугейзінга (зокрема пісня Celestial Tear) кочати тут, або тут. Iднізначно в топ 2012 року.