І хоч ще не всі свята відгуляні,
не все бухло випите та не вся їжа з'їдена, пропоную таки відірватися від
святкових корит та слуханути свіжу порцію музону. А Новий рік хотілося би
почати з якости. Тому на свіже рецензування та відкриття чергового бложного року
обрав провєрєний австралійській колєктів Ne Obliviscaris, який у 2012 моцно
пульнув таким дебютом, що отримав схвальні відгуки багатьох поціновувачів
якісної тяжкої музіки. Щоправда, мова піде про реліз кінця 2014 року. Не
зраджуватиму традиціям - мусімо добити всі минулорічні альбуми, а тоді вже й
перейдемо до свіжинок 2015 року. Так от, загалом "Citadel" став
законним правонаступником свого папєредніка "Portal of I" - все той
же меганапор, бластбітний шквал, прогресивність і мелодика. Однак мені він сподобався
навіть більше, ніж дебют. Все ж таки, кашка стала пожиже, хлопці розімняли її
ложечкою, і тепер смакує більше. Прогресів не зашкалює, сумбуру майже немає,
натомість скрипка і чисті вокали зайняли більш вагому роль, і це не може не
радувати. Навіть дещо надмірна тривалість треків не перевантажує і не пробиває
на втик, а навпаки, вся ця мішана слухається свєжо і цікаво. Однозначно
рекомендую і заднім число пропихаю "Цитадель" у топ альбуми року
2014. зашибіщє/download
Немає коментарів :
Дописати коментар