My Dying Bride - The Manuscript [ep] (2013), Gothic/Doom Metal

Взагалі епехи не рецензую, але цю не можна оминути. Все ж таки майже 30хв звучання. На цей міньйон увійшли композиції, що були записані для минулорічного A map of all our failures, але чомусь не потрапили на нього. І відразу скажу, що це не через їх слабкість. Насправді, цей міні-альбом, мені сподобовся навіть більше, ніж останній повноформатник. Можливо, через те, що тут більше скрипок, а можливо - що тут більш відчутна детова складова. Напевно, усе разом дало такий ехвект. Однозначно вдала робота! Я задоволений. За ці 27хв. я почув все те, за що я люблю MDB ось вже надцять років. Красавці!

якщо не слухали ще, качати бігом тут

Lacrimas Profundere - Antiadore (2013), Gothic Metal/Rock

Коли на початку року Олівер Шмід (єдиний з теперішнього складу, хто грає з моменту утворення гурту в 1993 році) заявив, що наступний альбом LP буде мати тяжче звучання і має сподобатися олдовим фанам гурту, я відразу подумав чекай якості. Звісно, я не очікував чогось на кшталт творчості 1995-1997 років, але сподівався почути на новому доробку принаймні щось подібне "Burning:a wish" 2001р. А в результаті - знову пшик. Перший трек на новому альбомі з елементами скріму в дусі Memorandum 1999р. вселив у мене надію на якість, але вже з початком другого треку, ця надія геть розвіялась. Всі наступні композиції промайнули в моєму плаєрі як одна монотонна пісня. LP видав черговий шмат хімоподібного шлаку. Ну, як же так можна!? Вже шостий альбом поспіль одне й теж. От мені цікаво, хоч самі музиканти розрізняють, які пісні з якого альбому. Все настільки шаблонно і одноманітно, що на середині альбому вже стає нудно від такого безликого готороку. І хто в наш час ще таке слухає!? Та навіть цьогорічний реліз HIM слухається в рази цікавіше! Як не гірко це визнавати, але справжній якісний LP помер ще у 2001 році, і, певно, вже ніколи не відродиться.

сцилочка

Grimfaith - Preacher Creature (2013), Gothic/Doom Metal

Довгоочікуваний мною альбом завис у часі і прийшов якось непомітно. "Preacher Creature" став другим номерним за 10-річну історію гурту, який без перебільшення можна назвати одним із найкращих в Україні в своєму стилі. Перш за все, зазначу, що більш влучним описом стилю буде extreme gothic metal, а не той, що вказаний у шапці, бо думу тут як такого немає. Особисто для мене у Grimfaith найбільше подобаєтья вокал, все ж таки Іван - вокальний красавєц (у чому не раз переконувався на живих концертах). Різноманіття вокальних партій (харшові, скрімові, чисті баритонові, а-ля Рібейро, солоденькі лавметалічні, а-ля Віле Валло) роблять музику Grimfaith багатшою, насиченішою та цікавішою. До того ж запис, як на мене, просто бездоганний - жирний гітарний саунд, потужна ритм секція, місцями навіть бластбітова, а також супермелодійні клавіші, які цього разу ще й додали всяких електронно-індустріальних фішок. Єдиний недолік - це фактична відсутність нових повноцінних пісень, адже ще у 2010 році гурт випустив ЕП, три пісні з якого й увійшли на новий доробок. Серед реально нових мені найбільше сподобалася Radioactive Rain. Також на Preacher Creature" можна почути дуже вдалу нову версію добревідомого класичного хіта гурту Sex in Heaven. Це, я вам хочу сказати, новий рівень! Я радий за цих рєбйат, вони реально підняли планку якості як своєї майстерності виконання, так і самого музичного матеріалу.

ностальгічне професійне відео з минулорічного концерту
а це ось сцилочка для скачування альбому

MystTerra - Круг земной (2013), Industrial Folk Metal

Напевно, московська фолк метал група MystTerra нічим не відрізнялася б від маси інших Ін-екстремівських клонів, якби не один нюанс. Цей колектив виконує не лише загальновідомі західноєвропейські середньовічні хітові мелодії, а звертається також до фольклорних традицій інших народів, зокрема слов'янських. Таким чином виникає цікавий сплав з класичного медйевалю у купі з українськими, російськими, сербськими етномелодіями. Тяжкі гітарні рифи приправлені індустріальною електронікою + традиційні фольк інструменти. Загалом слухається приємно і ненапряжно. Для мене сюрпризом виявилася поява на альбомі укр. пісні "Вербовая дощечка". Доволі цікавий варіант запропонували москвичі, особливо бонусний - з елементами тєккно і драм енд бейсу. Качнуло! :) P.S.: а Сlover (волинщик FRAM і тут відзначився - в буклеті записаний як штатний учасник гурту)

зацінити тут

 

Сокира Перуна - Братство Сумління (2013), Pagan/Folk Metal

І знову свято на вулиці зігхайлів! Сьомий номерний повноформатник від лєгєнди українсього ой-РАК-у вийшов у світ! Чесно кажучи, після провального Invictus і доволі посередньго Слово, я не очікував, що Арсеній Білодуб видасть тепер щось краще. Та й досі вважаю, що найкращим у творчості гурту був альбом 2006 року "... і мертвим, і живим, і ненародженим..." А що ж новий реліз? "Братство Сумління" - однозначно кращий, ніж два вищезгадані попередники 2010 року. Цей альбом ознаменував 25 річницю гурту, яку Сокира Перуна відсвяткувала гучним концертом наприкінці квітня у Харкові. До слова, у тому дійстві взяли участь також Кому Вниз та Nokturnal Mortum, а Середа навіть виконав спільно з Білодубом пісню "Птаха на ймення Nachtigall". А вже на початку травня ЗМІ повідомили, що лідер УНС, нєкій пан Кривошеєв повідомив про створення у Харкові Націонал-соціалістичної партії. Тому можна припустити, що новий альбом СП буде цікавим не тільки для пересічних металоманів, а й для людей, так сказать, ідейних. Тематика текстів вже традиційна. Проте цього разу вона охоплює ширші часові межі: від короля Данила до Рудольфа Гесса. У музичному плані теж без особливих змін - все той же вайт павер, іноді зустрічаються трешові і навіть амоамартівські рифи, є трішки волинки і сопілочки. Коротше, ідейним і не дуже ідейним ознайомитися рекомендую, а там вже самі складете своє враження.

П.С.: місцями сильно напружує акцент Білодуба, у стилі а-ля Юлії Валадимирівни.

посилання